Земля чекає господаря

Із співдоповіддю про заходи Кабінету Міністрів щодо виконання законодавства про мінімізацію збитків від руйнівної дії паводків і повеней, захисту населених пунктів, народногосподарських об’єктів і земель від шкідливої дії води виступив народний депутат Анатолій Толстоухов. Він звернув увагу передусім на те, що «головна проблема полягає в тому, що ми постійно плануємо, а потім не виконуємо свої ж зобов’язання». Окрім того, народний обранець нагадав, що Україна в поточному році буде приймати міжнародну конференцію міністрів з питань екології Європи. А тому, на його думку, 2004 рік варто оголосити роком охорони навколишнього середовища. Водночас співдоповідач застеріг парламентаріїв від скорочення видатків з державного бюджету на поточний рік на природоохоронні заходи. За його словами, нині ведеться розроблення Екологічного кодексу. Анатолій Толстоухов закликав народних обранців на чергових слуханнях, які мають відбутися в наступному місяці, головну увагу приділити контролю і перевірці виконання прийнятих програм. Оскільки тема, винесена на парламентське засідання, справді вельми болюча, то в її обговоренні взяла участь значна кількість народних обранців. Однак серед виступаючих домінували представники Закарпаття. І це не дивно, бо саме ця область найбільше потерпіла від стихійного лиха в попередні роки. Щоправда, головна тема виступів — недостатнє фінансування відновлювальних і захисних робіт. Власне, майже всі виступаючі казали про одне й те ж саме: де взяти кошти, аби уберегти від стихійного лиха той чи той регіон чи населений пункт. І це стосувалося майже всіх областей України. Віце-прем’єр-міністр України Віталій Гайдук у заключному слові подякував за конкретну розмову і пообіцяв проінформувати народних обранців, як розв’язуються проблеми у кожному конкретному випадку, наведеному у виступах.

— Передусім ми говоримо про наслідки, — наголосив Голова Верховної Ради України Володимир Литвин, підбиваючи підсумки проведеного дня уряду. — І дуже мало говоримо про причини.

Володимир Литвин підтримав виступи деяких колег, які наполягали на необхідності глибокого аналізу природоохоронної ситуації. Голова ВР запропонував дати доручення Генеральній прокуратурі, правоохоронним органам «глибоко і вичерпно вивчити причини», які завдали державі значні збитки.

Верховна Рада розглянула законопроект про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу щодо приведення положень кодексу у відповідність до Конституції, з доповіддю якого виступив заступник Генерального прокурора Олександр Медведько. Йдеться насамперед про зміну частини 5 статті 156 кодексу, за якою час ознайомлення підсудних з матеріалами слідства не входив у термін утримання під вартою, що й суперечило Основному Закону країни. Уповноважена Верховної Ради з прав людини Ніна Карпачова навіть звернулася до Конституційного Суду з поданням про її неконституційність. Однак висновки народних обранців були різні, бо, на їх думку, значна частина тих, хто  перебуває під слідством, умисно затягуватиме ознайомлення з документами слідства. І все-таки більшість зійшлася на думці, що документ треба приймати за основу.

На розгляд сесії були винесені два проекти закону — урядовий і депутатський — «Про землеустрій». Як наголосив співдоповідач, один з авторів законопроекту Михайло Зубець, наша земля 11 років чекає господаря. Відтак ерозія грунтів охопила понад 80 відсотків площ сільськогосподарських угідь через орієнтацію на швидкий короткостроковий результат. Зокрема, за 10 років посіви соняшнику зросли на 82 відсотки, хоча саме ця культура найбільше виснажує землю. Отож, щоб господарі не могли ігнорувати вимоги землекористування, і були запропоновані ці законопроекти, необхідні для підсилення дії Земельного кодексу. На думку виступаючих, законопроект, який підготували народні обранці, більше відповідає вимогам сьогодення, а тому надійшла пропозиція прийняти його в першому читанні.

На вечірньому засіданні народні обранці підтримали запити своїх колег до органів центральної влади та Генеральної прокуратури.

Сесія також розглянула низку законопроектів. Зокрема, «Про морські порти», який викликав неоднозначну оцінку не тільки депутатського корпусу, а й Міністерства транспорту. Народні обранці також повторно розглянули проект закону «Про товариство сприяння обороні». Схвальну оцінку сесії викликав законопроект «Про внесення змін до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».