Сучасна Україна постає перед нашими співвітчизниками в багатьох символах. Найчастіше це прапор, герб, пшениця, культура, мова та пісня, народ України. Серед негативних символів — злиденність, соціальна незахищеність, занепад, безлад, безвихідь, корупція та злочинність. Такі результати всеукраїнського опитування, проведеного 29 листопада — 9 грудня 2002 року на замовлення Інституту політики «Українським демократичним колом». За словами директора Інституту політики, голови Комітету Верховної Ради з питань свободи слова та інформації Миколи Томенка, найвидатнішими історичними та політичними діячами за всю історію України респонденти вважають Богдана Хмельницького та Михайла Грушевського, найвидатнішими діячами культури — Тараса Шевченка та Лесю Українку, найвидатнішими вченими — Бориса Патона та Миколу Амосова. Опитані позитивно ставляться до таких історичних та політичних діячів, як Петро І, Леонід Брежнєв, В’ячеслав Чорновіл, Павло Скоропадський та Іван Мазепа. Дуже негативно — до Леоніда Кравчука, Симона Петлюри, Михайла Горбачова та Йосипа Сталіна. 47,7 відсотка опитаних ідентифікують себе з Україною, тоді як 41,9 відсотка — з Радянським Союзом. Більшість респондентів (63,7) позитивно оцінюють те, що 1654 року після Переяславської Ради Україна ввійшла під протекторат Російської держави. Велику Жовтневу соціалістичну революцію 44,5 відсотка оцінюють негативно, а 41,2 — позитивно. 63,9 відсотка опитаних позитивно оцінюють весь період перебування України у складі СРСР. Коментуючи результати опитування, Микола Томенко відзначив, що в українців з огляду на їхню етнонаціональну характеристику ставлення до політиків і персоналій, особливо за їх життя, критичне. Депутат також звернув увагу на кризу масової культури, яку засвідчило це опитування, — респонденти часто не могли самостійно назвати прізвища видатних діячів української історії, культури чи науки.