Минулий рік став для української нафтопереробної галузі дуже результативним: перероблено на 30% нафти більше, ніж 2001 року — майже 20 млн. тонн. Для порівняння: це стало рекордним показником за останні сім років. І для всього ринку, і для окремих його учасників цей рік став переломним, проте особливо важливим він був для флагмана галузі — кременчуцького ЗАТ «Укртатнафта».

Головним результатом успіхів нафтовиків стало цілковите забезпечення споживачів нафтопродуктами і формування прийнятного рівня цін на них. Другою стороною цієї медалі стало збільшення податкових відрахувань. Ці й інші позитивні результати нафтопереробної галузі в 2002 р. якнайкраще продемонстровано на прикладі кременчуцької «Укртатнафти» — найбільшого підприємства галузі. Цілком логічно, що саме це підприємство першим оголосило підсумки своєї господарської діяльності в минулому році.

У 2002 р. підприємство повністю відбулося і як повноцінна виробнича одиниця, і як самодостатня фінансова структура, що зробила вагомий внесок у наповнення державного бюджету. Зокрема, за десять місяців 2002 р. «Укртатнафта» заплатила до бюджету податків і зборів у вісім разів більше, ніж за весь минулий рік — 489 млн. грн., тобто майже півмільярда. Природно, що річні фінансові підсумки будуть ще вагомішими.

На загальнодержавному рівні ця динаміка свідчить про багато що. Адже в Україні прижилася практика, коли на підприємствах навіть за зростання обсягів виробництва і валового доходу в десятки разів — до мільярдних сум, відзначається збільшення збитків, що фактично позбавляє бюджет відрахувань з податку на прибуток. Тіньова економіка, на жаль, є основною емпіричною формулою «успіху» для більшості підприємств. За повідомленням виконувача обов’язків голови правління «Укртатнафти» Сергія Переломи, поліпшення виробничо-фінансових показників підприємства в поточному році стало можливим завдяки виходу компанії на ринок продажу нафтопродуктів і виконанню взятих на себе зобов’язань перед постачальниками нафти. Це дало можливість, у свою чергу, додатково збільшити постачання на завод нафтової сировини.

На жаль, минулий рік став не періодом нарощування переробки, а поверненням собі колишніх позицій. Судіть самі, якщо в 1995 році на підприємстві було перероблено 7,7 млн. тонн нафти, то в 2000-му — лише 2,3 млн. тонн. Серйозність ситуації була підкреслена тим, що від постачання на «Укртатнафту» відмовився другий за величиною акціонер цієї компанії й основний постачальник нафти — російська нафтова компанія «Татнафта».

Докорінно змінити ситуацію дало змогу рішення акціонерів «Укртатнафти» (Україна (43%) і Республіка Татарстан (38%) про зміну керівництва, яке в серпні 2001 року очолив Юрій Бойко. Взятий курс на системні перетворення продовжив у березні минулого року Сергій Перелома, що став на чолі підприємства після призначення свого попередника головою НАК «Нафтогаз України».

Зміна керівництва привела до відновлення давальницьких поставок, у тому числі й від «Татнафти», на частку якої в 2002 році припало більше половини поставок нафти в Кременчук.

Результати активного втілення новим керівництвом «Укртатнафти» політики ділових стосунків (у класичному сенсі цього слова) не примусили себе довго чекати. Зокрема, рівень завантаження підприємства сировиною в 2002 році зріс майже в півтора разу порівняно з одним із найскладніших для українського гіганта 2001-м — до 6,89 млн. тонн — рекордний показник за останні сім років.

Збільшення в 2002 році поставок на «Укртатнафту» нафти стало передумовою і для серйозного зростання виробництва нафтопродуктів. Так, за 12 місяців «Укртатнафта» підняла планку випуску таких необхідних на ринку видів палива, як бензин і дизельне паливо, відповідно, на 38,6% (до 1 514,9 тис. тонн) і на 48,2% (до 1 990,4 тис. тонн). Рекордне збільшення було зафіксовано з мазуту: його виробництво порівняно з усім минулим роком зросло в 2,1 разу — до 2 294,6 тис. тонн. Цей продукт є основною експортною позицією більшості українських нафтопереробних заводів і відповідно джерелом валютної виручки. За підсумками 2002 року частка «Укртатнафти» на ринку нафтопродуктів (бензин, дизпаливо і мазут) становила майже 35%, зросла порівняно з минулим роком майже на 10%. Інакше кажучи, кожен третій літр палива в Україні — кременчуцький.

Крім того, у 2002 році підприємство відновило виробництво й розширило асортимент товарних мастил. Обсяг випуску мастил і компонентів зріс на 59% — до 196 тис. тонн.

Поряд зі збільшенням завантаження 2002 рік виявив і низку проблем, головною з яких є зношеність технологічного обладнання. Ця проблема загальна для всієї вітчизняної галузі, проте останнім часом вона стала ще актуальнішою. Це пов’язано із «поважчанням» російської нафти, тобто збільшенням у ній вмісту сірки — основного активного елемента, що руйнує обладнання. Для «Укртатнафти» це питання особливо гостре, бо татарстанська нафта, якої найбільше надходить до Кременчука, належить саме до так званих важких сортів.

Для подолання цих негативних тенденцій спеціалістами «Укртатнафти» було розроблено програму модернізації заводу, до реалізації якої було залучено всесвітньо відому фірму в галузі технологій нафтопереробки «Фостер Уїллер», яка незабаром має подати свій алгоритм розв’язання найважливішого для «Укртатнафти» завдання підвищення ефективності переробки нафти та якості нафтопродуктів, що виробляються. За словами технічних спеціалістів «Укртатнафти», після завершення модернізації за своїми виробничими показниками підприємство зможе сміливо виходити на європейські ринки з усім спектром продукції.

Підбиваючи підсумки року, варто відзначити прихід молодого покоління керівників на українські НПЗ, які зуміли вдихнути друге життя в українські підприємства, що гостро потребують нових підходів. І «Укртатнафта» в цьому випадку не виняток. Досягнуті минулого року результати вселяють упевненість у тому, що в 2003 році проблем з паливом не буде ні на полях, ні в містах.