1654 року на момент возз’єднання України з Росією український народ налічував більш як 4 мільйони осіб. Перед першою світовою війною населення України сягнуло 28,9 млн. 1997 року нас було 50,9 млн. Після перепису 2001-го в країні мешкало 48 млн. 416 тис. А сьогодні нас, згідно з даними статистики, 49 мільйонів 69 тисяч.
За прогнозами відділу народонаселення ООН, до 2010 року кількість громадян України може становити приблизно 44 млн. осіб. Тобто останнім часом спостерігається демографічний регрес нації. Однак демографи вважають, що приводу для паніки немає, але й нехтувати складністю ситуації не варто. Вже десять років смертність у нашій країні перевищує народжуваність. На тисячу громадян України припадає 8,1 народжень і 15,4 смертей. Такий демографічний дисбаланс має соціально-економічні причини: низький рівень життя, погане харчування, «чорнобильська» екологія, психологічні стреси, спричинені невпевненістю в завтрашньому дні тощо.
Якщо сто років тому українська жінка народжувала в середньому по семеро дітей, то сучасниця має одну дитину, в ліпшому разі двох. Втім, не варто орієнтуватися на минуле століття. Середня тривалість життя жінки тоді становила 37 років (сьогодні 72 роки), вона займалася лише домашнім господарством і повністю реалізовувала себе в материнстві. Сучасниця рідко наважується на «багатодітний» подвиг. Їй немає коли. Майже 11 відсотків українок «тягнуть» на собі свої сім’ї і є єдиними годувальницями. А це аж ніяк не сприяє вітчизняному бебі-буму. Втім, як і зміни ставлення до інституту шлюбу: приблизно шість весіль на тисячу населення. Діти, звісно, народжуються не від печатки в паспорті, але все-таки помічено, що в «осередку суспільства» вони з’являються значно частіше, ніж у неповній родині.
Можливо, зменшення народжуваності пов’язано ще з тим, що дорослі стали свідомішими: адже народити — півсправи, головне — виростити дитину, дати їй освіту та гідне виховання. А це сьогодні може гарантувати, на жаль, мало хто з потенціальних батьків.
Демографічна ситуація коригується ще й міграційними процесами. За даними Держкомстату, поточного року державу залишило вдвічі більше людей, ніж приїхало жити до України. Внаслідок еміграції за десять місяців 2002 року кількість мешканців зменшилася на 29,5 тисячі людей. У більшості випадків причини, з яких громадяни залишають свою батьківщину, мають соціально-економічний характер.
