Патентовані розкрадачі

— Посилена увага до проблеми зрозуміла, бо ліси Карпат — не лише деревина, а й легені Європи. Незаперечною є і їхня водорегулювальна функція. Водночас ліс, немов магніт, притягує тих, хто будь-що прагне наживи. Тому прокуратура області нагляд за дотриманням природоохоронного законодавства визначила одним із пріоритетних напрямів у своїй діяльності. Йдеться насамперед про охорону, раціональне використання та відновлення лісів. І робота ця, вважаю, має вестися не кампаніями, а системно і комплексно на грунті реальної оцінки запасів деревини. Вони, за приблизними підрахунками, становлять двісті мільйонів кубометрів, а вирубується щороку більш як мільйон кубометрів. Підрахуймо, скільки десятиліть треба, щоб саджанець досяг зрілості, тобто став діловою деревиною, й одержимо тривожний сигнал: за таких темпів вічнозелені Карпати зеленітимуть не вічно...

— Саме її тепер прискіпливо аналізуємо. Право на заготівлю лісу в області мали 46 користувачів, а торгували 525! Зауважу, що лісосічний фонд не можна виділяти тим користувачам, котрі не внесли до бюджету плату за спеціальне використання природних ресурсів, мають прострочену дебіторську заборгованість за реалізовані за межі держави лісоматеріали, не усунули недоліки під час розробки попередніх лісосік, не відшкодували майнові стягнення за порушення правил відпуску деревини на пні, не мають спеціалізованих бригад для заготівлі лісу, відповідної техніки і фахівців. Більшість надавала перевагу не поглибленій переробці, а експорту лісоматеріалів й одержувала при цьому «швидкі» й немалі гроші. Всього в області налічується 308 суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, основу бізнесу котрих становить експорт лісу. Вони відправили його за кордон на 65 мільйонів 500 тисяч, а податків сплатили лише 700 тисяч гривень, бо багато з них працює за так званою фіксованою схемою сплати податку. Якби працювали на загальних засадах, то мали сплатити щонайменше 6 мільйонів гривень. Різниця істотна, чи не так?

— Відразу уточнімо: брали. Нинішня обласна влада серйозно взялася за наведення ладу в лісопереробному комплексі й переглядає і склад комісії з розподілу лісосічного фонду, і відповідність посадам тих, хто має стояти на сторожі лісових багатств. А відповідь на запитання, де брався «неправедний» ліс, проста: ділки легалізували самовільні рубки, застосовуючи для цього хитромудрі схеми, яким позаздрив би й великий комбінатор. Підтвердження цьому — не лише затримані міліцією та податківцями вантажівки з лісом без будь-яких супровідних документів.

Не завжди на висоті й лісоохоронна служба. Вона ставилася ліберально до порушників, не виявляла особливої активності під час оформлення позовів до суду про відшкодування завданих збитків. Довелося втрутитися органам прокуратури. З початку року ми заявили 78 позовів. Але навіть із присуджених судами майже 300 тисяч гривень виконавчою службою відшкодовано аж... 1900. Вживаються додаткові заходи прокурорського реагування і, зокрема, кримінально-правові. Порушено кримінальні справи за фактами зловживань службовими особами Буштинського та Великоберезнянського держлісгоспів. Лише за результатами перевірки, проведеної у формі контролю за дотриманням природоохоронного законодавства в угіддях «Закарпатагролісу», прокурорами порушено сім кримінальних справ, шість із яких — за фактами скоєння службових злочинів. Засуджено трьох посадовців Мукачівського лісогосподарського підприємства «Агроліс» та двох — СТОВ «Кольчинське». Їхня бездіяльність призвела до самовільних рубок деревини більш як на 600 тисяч гривень. Колишні колгоспні ліси нині стали безгоспними, і тому, вважаю, їх, поки не пізно, треба перевести до категорії державних. Щоб потім не списувати втрати на короїда...

— Найтиповішою відповіддю ділків є стандартна: завезли ліс із сусідніх областей — Львівської, Івано-Франківської або Чернівецької. Й документи відповідні для підтвердження своєї комерційної діяльності покажуть. Та здебільшого вони липові. Не на оборудки з липою, а з дубом, ясенем, горіхом чи карпатським буком, які мають за рубежем попит особливий. Прокуратура області порушила кілька кримінальних справ за фактами підробки й фальсифікації таких документів. У тому числі стосовно приватного підприємця з міста Тячева, котрий нібито ще рік тому отримав від виробничо-комерційної фірми «Терен» із міста Яремчі Івано-Франківської області 161 кубометр дуба-пиловника й реалізував його фірмі «Тепр» в Ужгороді, а та вивезла деревину за кордон. Під час перевірки з’ясувалося, що накладні підроблено, бо фірму «Терен» уже давно ліквідовано, як банкрута. Під такими самими назвою та ідентифікаційним кодом значилася організація і в містечку Ворохті на Івано-Франківщині. Та найдивніше те, що ні в Яремчі, ні у Ворохті дуб узагалі не заготовляють — там переважають смерекові та букові ліси...

А ось інші приклади. Меткий директор одного з ТзОВ Рахівського району, діючи за дорученням приватного підприємця, скуповував деревину від «незасвічених» осіб, а документи оформляв на цілком «законне» придбання деревини у цього підприємця та ще й безпідставно зараховував до відшкодування податок на додану вартість. Зауважу, що підприємці, котрі мають річний дохід від операцій з лісом до 500 тисяч гривень, не зобов’язані вести чіткий бухгалтерський облік. Саме в такий спосіб легалізується «саморуб».

— Тоді і прокурорський — також. А якщо серйозно, то фантазії ділків у цій сфері вистачає. Ось, приміром, приватний підприємець П., який не мав жодного кубометра лісосічного фонду і працював на умовах фіксованого патенту, відправив протягом трьох місяців за кордон лісопродукції більш як на мільйон гривень, сплативши до бюджету лише 600 гривень. Згодом він відправив на експорт продукцію ще на 100 тисяч гривень, подав звіт на отримання доходів у сумі понад мільйон гривень, сплатив 10 тисяч гривень податку і відразу припинив підприємницьку діяльність. Лісом зайнялася його донька. Отримавши дохід в 1 мільйон 200 тисяч гривень і сплативши ті самі 600 гривень, теж припинила діяльність. Стосовно цього «сімейного підряду» також порушено кримінальну справу. Державній податковій інспекції в Закарпатській області направлено лист-вимогу щодо перевірки приватних підприємців, котрі працюють за фіксованим патентом. Якщо виручка перевищить протягом календарного року 500 тисяч гривень, тобто фіксовану межу, належить донарахувати передбачені чинним законодавством податки і платежі.

— Так. Але для цього треба зробити ще багато. Зокрема, в області великі обсяги санітарних рубок. Цю ситуацію мали б детально й прискіпливо вивчити фахівці екобезпеки. Тому прокуратура області звернулася із клопотанням до Генеральної прокуратури України про ініціювання нею перевірки спеціалістами Мінекології та природних ресурсів, Держкомлісгоспу України та ДП «Укрліспроект» ревізій окремих лісокористувачів щодо законності призначення і проведення санітарних рубок. Вважаю, що потрібно підвищити плату за спеціальне використання лісових ресурсів, диференціювати розміри попенькової оплати, бо нині вона становить близько 7 гривень за пеньок і не враховує, скільки кубометрів деревини росло на тому пні. Реалізацію пиломатеріалів здійснювати тільки через аукціон (біржу) за ринковими правилами. Тоді проблема самовільних рубок не буде такою актуальною — «саморуб» приватні підприємці не купуватимуть. Якщо в лісі буде один господар в особі державних лісогосподарських підприємств, то вони матимуть кошти для фінансування галузі, створення відповідної інфраструктури, впровадження природозбережних технологій заготівлі лісу і в результаті зможуть, не виснажуючи, використовувати ліси та забезпечити їх реальне відтворення. Нині держлісгоспи фінансують з бюджету лише на 20—30 відсотків від потреби. Вважаю, що Міністерству екології та природних ресурсів треба, нарешті, завершити роботу із зонування лісів природно-заповідного фонду і сказати з цього приводу своє тверде слово.

Ужгород.