Упродовж 2002 року кондитерська фірма «Світоч» провела низку акцій, присвячених 120-річчю заснування виробництва і 40-річчю відомої марки. Завершальним акордом стала презентація нової лінії з виробництва шоколаду, яка дає змогу подвоїти випуск солодкої продукції.
Мабуть, немає у Львові іншого виробництва, яке перебувало б під таким пильним контролем вибагливого споживача. Бо цукерки від «Світоча» — це продукт, котрий асоціюється із духом і стилем міста. Патріотизм місцевих ласунів і допомагає (бо прихильники на інші солодощі й не дивляться), і водночас зобов’язує. Адже конкуренти також не дрімають, отож за обставин, що склалися, варто гнучко поєднувати і традиції, і новаторство.
Ювілейні імпрези спонукали перегорнути сторінки історії. Перші кондитерські мануфактури виникли ще наприкінці ХVІІІ ст. Хроніки Львова за 1882 рік уперше згадують цукерню, яка згодом стала виробничим підрозділом фірми. Після встановлення на західноукраїнських землях радянської влади усі кондитерські фабрики Львова націоналізували й створили «Кондтрест». Під час чергової реорганізації харчової галузі внаслідок об’єднання фабрик було утворено підприємство, яке назвали «Світоч». До слова, тоді ніхто не замислювався над тим , що в англійській транскрипції це слово перекладається як «солодка паличка». А українське тлумачення слова спонукало до лідерства в галузі.
«Світоч» першим серед кондитерських підприємств України 1989 року перейшов на оренду, а наступного року, викупивши майно в держави, отримав статус приватизованого підприємства. У перші роки становлення незалежної України львівські кондитери спрямовували значні кошти на реконструкцію і розвиток виробництва. Кожен такий етап супроводжувався своєрідним звітом перед колективом і громадськістю. Відтак львів’яни, та й усі споживачі, докладно знали про те, що робиться на підприємстві. Керівництво фірми не ухвалювало кабінетних рішень: кожен доленосний крок обговорювали у виробничих підрозділах, вивчали думку колективу.
1996 року «Світоч» трансформувався на акціонерне товариство, і згодом було підписано кредитну угоду з Європейським банком реконструкції і розвитку. Це був перший випадок у державі, коли промисловому підприємству надали значний кредит під його власні зобов’язання та гарантії для придбання лінії шоколадного виробництва.
Від 1998 року фірма співпрацює зі стратегічним інвестором — транснаціональною компанією «Нестле». І знову світочани складали іспит. Мирон Янків, голова облдержадміністрації, під час нинішньої, ювілейної, презентації виробництва пригадав часи, коли перед кондитерами постала дилема. Врешті вони зробили вибір на користь суперсучасного виробництва і менеджменту, технологій на рівні світових стандартів. У 2001 році на оновлення основних фондів, розвиток виробництва використано понад 70 мільйонів гривень інвестиційних коштів, торік — близько 50 мільйонів. Для нових технологій реконструювали і саме приміщення. Тут замінено комунікації, закріплено фундаменти старих споруд, здано в експлуатацію єдину в Україні мікробіологічну лабораторію. Попри значне збільшення виробництва солодощів продукція, за словами президента «Світоча» Андрія Тавпаша, іде з коліс.
На підприємстві впроваджено погодинну оплату праці, це вигідно для працівників. Зарплатня — одна з найвищих у регіоні. Наприклад, робітники торік заробляли в середньому 885 грн.
Для порівняння вчорашнього і нинішнього дня під час презентації гостям показали і традиційні цехи, і нову лінію, котра працює за мінімального впливу людини. Комп’ютер визначає температурні режими, контролює та коригує роботу складних механічних вузлів, подачу інгредієнтів, систему дозування. Нині колектив ставить перед собою завдання перетворити «Світоч» на одне з найефективніших виробництв Європи.
Давні партнерські стосунки єднають «Світоч» із газетою «Голос України». Серед кондитерів чимало наших читачів. Андрій Іванович Тавпаш завжди підтримував меценатські проекти. Свого часу фірма випустила ексклюзивні шоколадні медалі «Голос України», надавала солодкі призи для наших передплатників. Ми щиро вітаємо ювілярів і бажаємо їм залишатися світочем у вітчизняній економіці.
Львів.
