Новий рік ми зустріли. І подарунки одержали. І дістався громадянам один на всіх держбюджет на 2003 рік. Як то кажуть, дарованому коневі (цього разу вівці) в зуби не заглядають.
Готуючи до зазначеного терміну цей фінансовий сюрприз, уряд, профспілки та парламент намагалися дійти консенсусу щодо певних соціальних нормативів, без яких, відповідно до закону, неможливо прийняти бюджет.
Цього разу мінімальний прожитковий рівень вирішили залишити торішнім, а саме — в розмірі 342 гривень. А от стосовно розміру мінімальної зарплати дебатували довго. Врешті-решт, Верховна Рада України ухвалила закон, що передбачає з 1 січня 2003 року підвищення мінімальної щомісячної платні за працю до 185 грн. (торік вона становила 165 грн.), а з 1 липня — до 237 грн. Однак цей документ Президент України не підписав.
Утім, доля даного законопроекту типова для його соціальних попередників. Усі вони за суттю своєю популістські, бо йдуть урозріз з фінансовим обгрунтуванням. От і цього разу глава держави порадив законодавцям розміряти підвищення зарплати відповідно до можливостей бюджету. Бо її збільшення до 237 грн. з нового року потребуватиме додатково від державної скарбнички 9,8 млрд. грн. А таку витрату в проекті головного фінансового закону не було передбачено.
Однак, за словами Першого віце-прем’єра, Міністра фінансів Миколи Азарова, в процесі виконання «реального» бюджету цього року з’являться ресурси для підвищення розміру мінімальної заробітної платні.
До речі, згідно з українським законодавством, мінімальна зарплата і прожитковий рівень мають буть рівними. За прогнозами експертів, до такої тотожності за сприятливої економічної ситуації у країні ці соціальні нормативи прийдуть у ліпшому разі до 2015 року. Ну а поки що Верховна Рада України зобов’язала Кабінет Міністрів до 1 березня цього року внести на розгляд парламенту пропозицію про поетапне зрівнювання цих величин.
