Здавалося, що, всупереч тексту Андерсена, все закінчиться добре. Адже Принц уже обійняв Русалоньку і заявив усім глядачам, які дивилися спектакль, що одружиться з нею, та раптом... На сцені з’явилася самовпевнена принцеса з якоїсь заокеанської країни, і Принц перекинувся до неї, бо був переконаний, що саме вона його врятувала... Німа сцена: сотня дитячих наповнених сльозами очей усе ще вірить, що Принц схаменеться. Але ні. І тут у мертвій тиші пролунав тремтячий від образи голос хлопчиська: «От козел!». І ви знаєте, ніхто в залі, крім дорослих, навіть не усміхнувся...
Гадаю, артистам столичного Молодого театру такий ось оклик із залу — найвища похвала, свідчення того, що наших дітей, які фанатично люблять жахливих Покемонів, Телепузиків і Тамагочі, на щастя, все ще можна зворушити історією Русалоньки, в якої немає життєстверджувального голлівудського хеппі-енду. Хоча це як поглянути...
З не меншим задоволенням у тому ж таки Молодому театрі діти в новорічні свята дивилися і волковського «Чарівника смарагдового міста». Щоправда, в залі лише єдина школярка, та й то за підказкою дорослого, змогла назвати автора знаменитої казки. І порівняно з пречудовою «Русалонькою», яку артисти не стали пристосовувати до сучасності, в «Чарівникові» зла фея чомусь вигукувала реперські гасла англійською, а силу в боягузливого лева вливали з пляшечки з кока-колою.
Ще одним прекрасним новорічним і різдвяним подарунком нашим дітям став спектакль Театру юного глядача «Снігова королева». Чималий успіх у дітлахів мають і гастрольні спектаклі московських фігуристів. Вистава Театру льодових мініатюр Ігоря Бобрина справила таке враження, що багатьом батькам не залишалося нічого іншого, як бігти і купувати своїм чадам ковзани. Єдине, що трохи затьмарило враження, це незаявлений заздалегідь півгодинний виступ народного хору. Можете собі уявити, як важко було пояснити п’ятирічній дитині, що тільки-но хор закінчить «розігрів», з’являться Аліса і Білий кролик.
Крім того, малюків порадували чудовими спектаклями київські драматичні театри, а про циркову новорічну програму кажуть як про одну з найкращих. Як завжди на висоті були столичні «ялинки». Одне слово, можна без лестощів сказати, що Київ дуже гідно зустрів Новий рік, який є все-таки дитячим святом. І як добре, що рік Кози почався для більшості юних киян і їх ровесників, які приїхали на канікули в гості, не з телевізора, де Том традиційно лупцює Джеррі, а із зустрічі з живою казкою!
