Вечір напередодні Різдва припадає на останній день посту. Тому і страви мають бути пісними. На Святвечір і Різдво не можна лаятися, сперечатися, карати дітей. Добре було б повернути усі борги, нічого не позичати, забути всі кривди і зберігати добрий настрій. І не ночувати десь у людей, бо «цілий рік будеш блукати». Перед заходом сонця господар вносить з комори і ставить на покуті пишний сніп пшениці, жита або вівса — це дідух, символ врожаю. Слідом господиня вносить горщик з кутею, примовляючи: «Кутя — на покутя, а узвар — на базар».
Коли сходить перша зоря, починається вечеря. Передовсім запалюють воскову свічку. На святковому столі — 12 страв: кутя, гриби, вареники з капустою, млинці... Ложку куті підкидають до стелі —для бджіл, щоб рої велися. Першим чарку горілки випиває господар із побажанням здоров’я всім та за упокій померлих.
Після вечері дочки ворожать: збирають зі столу ложки і, вийшовши у двір, голосно калатають ними. З якого кутка одізветься собака, там живе суджений, за нього вона вийде заміж.
