У це прадавнє місто сонця, що молодіє на очах, закохуєшся з першого погляду й назавжди. Запитайте у першого зустрічного на вулиці, котра вимощена понад дві тисячі років тому древніми греками, на галасливому південному ринку чи в затишному кафе: як ваш мер? У відповідь — піднятий догори великий палець: о мужик!
Міського голову Євпаторії Андрія Даниленка обрано на цю посаду вже вчетверте. Мало хто може похвалитися такою відданістю й любов’ю своїх земляків.
— Андрію Петровичу, коли заходили до міськради 122-тисячної Євпаторії, нас не зупинив ні міліціонер, ні пильна бабуся-вахтер, люди приходять до старовинного будинку, як у власний дім...
— Відкритість влади, її прозорість і доступність — це головне. Поважають тільки те керівництво, якому довіряють. Міський голова, до якого не можна запросто підійти на вулиці й поговорити відверто, більше схожий на щедрінського градоначальника, а не на сучасного керівника. Коли я вперше переступив поріг цього скромного кабінету, то попередив свою команду: головними тут будуть люди, які нас обирали. На тому й стоїмо.
Повернімося, проте, до конкретних справ. Ви, мабуть, уже чули, що Євпаторія разом із Римом входить до шістки найстаріших міст світу. Колись тут було давньогрецьке поселення Киркинікіда. Наступного року нашому місту виповниться 2500 років, цю дату готуємося відзначити як належить. Євпаторія відома також як колишня всесоюзна, а нині всеукраїнська дитяча оздровниця. Особливо популярні пансіонати «Південний», «Росія», «Планета»... Є в нас і клінічний санаторій Міноборони України, де роблять складні операції на хребті й суглобах. А всього здравниць 65.
— Автономії нерідко докоряють за погане соціальне будівництво. А Євпаторія росте й кращає з кожним роком. Чого варта лише набережна!
— Ми беремо участь у всіх державних програмах з будівництва. Не забуваємо й про військовослужбовців, працівників міліції. Черга на житло просувається. А набережна після реконструкції, припускаємо, буде візитною карткою міста.
У новому році плануємо також налагодити систему швидкого й дешевого харчування. Ресторанів, барів, кафе у нас багато, але не всім вони по кишені. А купувати продукти на пляжах у коробейників ризиковано для здоров’я. В Євпаторії є великий м’ясокомбінат, молокозавод, завод пивобезалкогольних напоїв, які цілком у змозі забезпечити людей смачною й недорогою їжею.
— Євпаторія — не тільки море, сонце, рай для тіла, а й відпочинок для душі. Тут на кожному кроці історія, самобутність...
— Це правда. Я закохався в місто ще хлопчиськом, відтоді, як батько (він був військовим) привіз нас з мамою сюди. Зорі тут — мов стиглі персики. Не випадково, мабуть, після закінчення МВТУ імені Баумана, служби у військах ППО я працював у тутешньому центрі космічних зв’язків. Вже на цьому посту мені пропонували вищі посади, але не піддався спокусі. Адже Євпаторія не просто стародавнє місто на березі моря, воно — моє життя.
У нас великі татарська, грецька, вірменська діаспори. Живемо дружно, збагачуючись культурою одне одного. Тут поряд з православним собором здіймається вгору багатовікова мечеть, будуються школи, де діти здобувають знання рідною, наприклад, татарською мовою. Розв’язанням соціальних питань треба займатися щодня, щогодини, тоді не буде побутових конфліктів, які дехто із політичних кон’юнктурників поспішає зафарбувати в колір міжнаціональної ворожнечі.
