На Черкащині зареєстровано 56 партій. Кожний п’ятдесятий житель області є партійцем. У районах діє близько 280 районних, понад 100 міських та 4 міськрайонні організації різних політичних сил. Утім, велика кількість політичних організацій оманлива. Бо їх усіх легко розділити за категоріями: провладну, опозиційну і «символічну». Опозиційні сили, як їм і належить, час від часу проводять масові акції протесту. Провладні виходять на люди зрідка. «Символічні» — лиш оберігають назву партії та носять у портфелі її печатку.
Добре, коли партійці уміють співати
Апофеозом виступів опозиційних сил проти влади стало позаминулорічне зимове протистояння під стінами облдержадміністрації. Представники соціалістів, «Батьківщини», «Собору», обох Рухів та УНА-УНСО розбили на газоні під «білим домом» наметове містечко. З боку пам’ятника вождю світового пролетаріату підпирали його антипрезидентськими гаслами комуністи та кілька громадських організацій. Пікетувальники-комуністи вдень збирали підписи під своїми реляціями, а «наметівці» цілодобово вимагали «Кучму — геть!».
Через кілька днів після встановлення наметів, пізно ввечері, до протестуючих прибув «Беркут». Командири підрозділу дали наказ зняти містечко, прапори і гасла. Однак міський голова Володимир Олійник, з’явившись на місце події, що називається, грудьми закрив намети. До півночі кількатисячна громада черкащан на чолі з «бунтарем Олійником» співала під вікнами облдержадміністрації «Реве та стогне Дніпр широкий», «Заповіт» Шевченка, і в беркутівців не піднялася рука розганяти з площі «хор». Наметове містечко було відстояно.
Другою значною опозиційною хвилею стала, безумовно, всеукраїнська акція «Повстань, Україно!». На Черкащині вона пройшла не лише в обласному центрі, а й у кожному районному містечку та селищі. Сумарно в ній узяло участь близько 40-50 тисяч чоловік. Отже, цю кількість людей можна зарахувати до прихильників опозиції. Це —найчисельніша в області сила.
Осінній наступ опозиції очолювали народні депутати України комуніст Володимир Єщенко, соціаліст Олексій Малиновський, нашоукраїнці Микола Булатецький, Любов Майборода та тепер уже колишній мер Черкас, координатор «Батьківщини» Володимир Олійник. З настанням холодів активність обласних організацій КПУ, СПУ, «Батьківщини», обох Рухів, партії «Реформи і порядок» стихла. Хіба що невгамовна Любов Майборода розворушить своїми гнівними виступами на адресу влади своїх колег в обласній раді та переконана комуністка Ольга Берестянко вступить з нею у дискусію.
Щодо раніше активної в області УНА-УНСО, то, втративши свого лідера Руслана Зайченка, котрий більше року перебуває разом з побратимами під слідством на Лук’янівці, націоналісти пішли «у підпілля».
Троянда — улюблена квітка керівників
Безперечно, найвпливовішою партією в регіоні є Соціал-демократична партія (об’єднана). Її очолює на Черкащині голова облдержадміністрації Вадим Льошенко. Ні для кого не секрет, що й керівником області він став завдяки активній розбудові партійних лав, тісному контакту з лідером есдеків Віктором Медведчуком та з іншими знаними політичними постатями.
На сьогодні обласна спільнота соціал-демократів наймасовіша і найбільш організована структура. Осередки партії діють у кожному з 20-ти адміністративних районів області, у всіх містах та селищах. До «партії влади» належать близько півсотні голів райдержадміністрацій та їх заступників. Чимало бізнесменів також уподобали червону троянду, символ послідовників української соціал-демократії.
Вступив до згуртованих рядів СДПУ(о) і голова обласної ради Геннадій Капралов. За ним переконаними есдеками стали кілька десятків голів райрад, також разом зі своїми заступниками. Отже, кадровий потенціал партії сильний і вона міцно утримує у владних коридорах пропрезидентські позиції.
Фінансове становище обласних есдеків, якщо судити з «упакованого» офісу їхнього штабу, міцне. Крім того, це підтверджує й газета «Соціал-демократ Черкащини», котра виходить регулярно.
Аграрники, трудовики та інші
Єдиний голова райдержадміністрації на Черкащині, котрий не носить у кишені партквиток «партії влади», це Петро Душейко з Чорнобая. Колишній народний депутат України, близький ідейний соратник Катерини Ващук, він очолює в області Аграрну партію. Петро Григорович, як людина досвідчена і авторитетна, зумів переконати багатьох аграріїв у необхідності єднання селянських сил. Осередки АПУ діють у кожному районі, однак вони не такі численні, як, скажімо, у тих же есдеків.
Загальна кількість партійців-аграріїв — близько 9 тисяч осіб. До того ж вони не мають такої міцної матеріальної бази.
Тому не дивно, що на виборах до Верховної Ради України по мажоритарному округу, де головними суперниками були Богдан Губський та Петро Душейко, переміг перший.
Обласну організацію партії «Трудова Україна» очолює колишній «комсомолець», а нині підприємець Сергій Нестеров. Зареєстрована у листопаді 2000 року, вона нічим особливим про себе не заявила. Як, до речі, і Партія регіонів, котра створила своє обласне відділення у 2001 році. Пожвавилася робота цього осередку лиш після того, як її керівником став заступник голови облдержадміністрації Анатолій Рибак.
Цікаві метаморфози відбулися з партією «Демократичний союз». Перед президентськими 1998 року та недавніми до Верховної Ради виборами її обласна організація «світилася» з усіх екранів. Численні благодійні акції привертали до неї увагу населення. За рахунок потужного піару і, що й казати, залучення кращих політтехнологів, партія набирала обертів і зростала кількісно не по днях, а по хвилинах. Однак після завершення передвиборних перегонів про «Демсоюз» нині годі щось почути. Як і про Народно-демократичну партію, котра колись заявляла про себе як про «партію майбутнього».
На селі — не до партій
Із 525 сільських голів Черкащини лиш 124 визначилися з партійною приналежністю. Першість серед охоплених політичними ідеями тримає, звичайно ж, СДПУ(о). До її лав влилося 79 голів.
У розпал передвиборної кампанії активістки об’єднання «Жінки за майбутнє» переконали разом боротися за краще життя 10 сільських голів. Щоправда, після завершення виборів наполегливі ентузіастки з «феміністського» об’єднання і залучені ними забули, за що вони збиралися воювати.
«Демсоюз» і КПУ мають у своїх партійних списках по 8 керівників сільських населених пунктів. І, нарешті, членами обох Рухів є п’ять сільських голів. Один з них, Микола Котко з Червоної Слободи, села, де мешкає близько 10 тисяч населення, має великий авторитет серед односельців. Він очолює обласну «костенківську» організацію Руху і вже вдруге обирається на посаду «війта».
В обласній раді серед 78 її депутатів лиш 39 належать до політичних організацій. Причому, обранці так розпорошені по троє—п’ятеро по різних партіях, що створити партійні фракції стало майже неможливим. Тому в раді існує всього чотири групи «за інтересами». Чотирнадцять депутатів, в основному медпрацівників, об’єдналися на чолі з головним лікарем обласної лікарні Анатолієм Фесуном у фракцію «Здоров’я Черкащини», десятеро — «За підтримку вітчизняного виробника», семеро — в аграрну і шестеро ввійшли до «Нашої України».
Приблизно таку ж розстановку політичних сил мають і районні та селищні ради. За результатами осінніх соціологічних досліджень, проведених в області, та за опитуванням корпункту «Голосу України», хоч дещо зі зниженням рейтингу, та все ж лідирує на Черкащині політичний блок Віктора Ющенка «Наша Україна». Друге місце за кількістю симпатиків розділили між собою СПУ та КПУ. Третє посіла Юлія Тимошенко зі своїм об’єднанням «Батьківщина». І четверте місце за СДПУ(о).
Черкаська область.
