Про «схеми»

Приводом узятися за перо стало інтерв’ю з Міністром транспорту Георгієм Кірпою, надруковане в газеті «2000». У ній міністр відкрито звинуватив порти у «відмиванні» і розкраданні коштів. Це інтерв’ю, яке компрометує порти, безумовно, завдає значної шкоди і дискредитує морську галузь та Україну в очах міжнародної громадськості. Адже газета «2000» поширюється в літаках, які виконують міжнародні рейси. З приходом нового Міністра транспорту Г. Кірпи життя в транспортній галузі завирувало. Діяльний, ініціативний, хазяйновитий генеральний директор «Укрзалізниці» з першого погляду залишився незадоволений роботою морських портів. Назвавши їх «морським вузлом», він із захватом узявся його рубати. Як рубати? — запитаєте ви. Спочатку міністр вирішив встановити схему вертикального керування, за якою і керівництво, і розподіл прибутку здійснюються зверху, а на місцях — лише виконавці. Така схема успішно працює на залізниці. Щоправда, пан Кірпа не враховує той факт, що залізниця — підприємство монопольне, а портів у країні 19! Трапилося те, чого й очікували: перші «приміряння» системи дали перебої.

Але потрібно віддати належне міністрові — його дії з метою приведення морської галузі до схеми роботи залізниці послідовні, хоча одночасно тоталітарні й протизаконні.

Спочатку видається наказ, який встановлює контроль над фінансово-господарською діяльністю портів, що суперечить статутам підприємств, законам України «Про підприємства», «Про власність». Подальші дії міністра аж ніяк не сприяли виправленню ситуації, скоріше навпаки —ускладнили її. Наказом зверху вносяться зміни до статутів державних підприємств. Що неприпустимо без згоди трудових колективів, з одного боку, і суперечить Конституції України, низці законів і декретові Кабінету Міністрів, з другого!

Численні звернення профспілок підприємств, Асоціації морських портів України в усі інстанції, починаючи від народних депутатів і закінчуючи Прем’єр-міністром, ні до чого не привели.

І як завершальний штрих — пан міністр підписує наказ про створення нового підприємства — об’єднання «Укрморпорт», яке, відповідно до статуту, одержує абсолютну владу над портами: об’єднання має право знімати і призначати на посаду начальників портів, займатися питаннями розподілу прибутку тощо.

Усе це відбувається в морській галузі, яка ще з 1986 року була переведена на господарський розрахунок і самофінансування. І всі подальші дії України, вже як суверенної держави, були спрямовані на розвиток самостійності галузі в цілому і портів зокрема.

Про «компетентність» міністра в питаннях морської галузі свідчить і те, які обвинувачення він висуває на адресу портів. Зокрема, на адресу Одеського, на території якого працюють підприємства спільної діяльності. До того ж суть обвинувачень не є зрозумілою. Якщо міністр проти спільної діяльності, то жодних інших, ефективніших, схем роботи портів він не запропонував. А на сьогодні завдяки СД Одеський порт переробляє через свої причали третю частину від загального обсягу вантажів, що переробляють порти України. Завдяки такій схемі роботи в порту стало можливе будівництво стратегічно важливих об’єктів: пасажирського терміналу, шляхопроводу, зернового комплексу (найбільшого на Середземноморському і Чорноморському узбережжі).

До питання про «нульовий» прибуток: протягом останніх років Одеський порт є одним з основних платників податків галузі.

Міністр відкрито звинуватив порти у розкраданні. То чому тоді жодна перевірка, починаючи з 1993 року (часу створення ПСД в Одеському порту), у тому числі й три перевірки пана Кірпи, не знайшли ні порушень, ні правопорушень?!

Оцінюючи те, що відбувається, хочеться запитати: чому, як і колись, поділяються влада й сфери впливу, але не беруться в розрахунок інтереси трудових колективів, галузі, держави? Доки ще буде допускатися беззаконня з боку тих, хто має владу?

Сьогодні величезна увага приділяється питанню про інтеграцію України в Європейське співтовариство, і Україна всіма силами намагається довести світовій спільноті, що вона також правова і демократична держава. Чому в такому разі допускаються тоталітаризм і беззаконня в одній з провідних галузей країни? І чи не прийшов час розібратися в тому, що відбувається в морській галузі, Кабінетові Міністрів?

Ми називаємо Україну морською державою, власного флоту в якої практично немає. Тож давайте розоримо ще й порти! Адже в нас так багато досягнень, якими ми можемо пишатися.