На узбережжі Португалії розкинулося мальовниче містечко Порто з давньою історією та багатими традиціями. Його рідкісної краси історичний центр за гармонійність своїх ліній був класифікований ЮНЕСКО як «світовий спадок». А у 2001 році це місто обране культурною столицею Європи. З його історією пов’язано багато легенд. Одна з них розповідає про походження цікавого прізвиська місцевих мешканців — тріпейрос, що означає «ті, що їдять тельбухи». У часи великих подорожей та географічних відкриттів народжений у Порто принц Генрі потребував великої кількості м’яса для забезпечення провізією каравел, які мали вирушити в далекі мандри. Він попросив допомоги у свого народу. Перші відгукнулися мешканці його рідного міста і відразу ж наповнили дерев’яні бочки засоленим м’ясом, залишивши собі лише нутрощі (зокрема, шлунки), які потім варили та їли з великими шматками чорного хліба. Ця страва не лише дала прізвисько мешканцям міста, а й стала тепер одним із його символів.

Саме тут 5—7 грудня цього року проходили засідання Бюро Парламентської асамблеї ОБСЄ та десята нарада міністрів закордонних справ країн — членів цієї організації.

У перший день засідання учасники наради обговорили питання європейської та євроатлантичної безпеки, боротьби з міжнародним тероризмом, протидії новим викликам та загрозам, що постають у XXІ столітті, запобігання торгівлі людьми, реформування ОБСЄ з метою адаптації до нових реалій сьогодення, розвитку економічного виміру організації та гуманітарної сфери.

Глава делегації України державний секретар МЗС Юрій Сергєєв у своєму виступі підтвердив готовність нашої держави й надалі залишатися активним учасником глобальної кампанії боротьби з тероризмом у всіх його виявах. Він також зазначив, що Україна бачить власну перспективу в контексті послідовної та гармонійної інтеграції до європейських структур, розвитку євроатлантичного партнерства, взаємодії та поглиблення співробітництва з усіма безпековими структурами, які сьогодні переживають непростий процес трансформації і внутрішньої адаптації до нових умов.

Особливу увагу присутніх було привернуто до необхідності подальшого зміцнення потенціалу ОБСЄ, вдосконалення її структур та механізмів, що є особливо важливим у контексті активнішого залучення цієї організації до процесу якнайшвидшого врегулювання так званих заморожених конфліктів, зокрема в Грузії, Молдові та навколо Нагірного Карабаху.

На засіданні Бюро ПА ОБСЄ в Порто велику увагу було приділено нагальному питанню, яке нині стоїть на порядку денному ОБСЄ, — проблемі співробітництва та взаємодії Парламентської асамблеї з виконавчою структурою організації. З метою посилення координації відкрито офіс ПА у Відні, де зосереджено основні виконавчі органи ОБСЄ, тоді як штаб-квартира Парламентської асамблеї розташована в Копенгагені.

Іншим важливим аспектом співробітництва, що його обговорювали на засіданні Бюро ПА ОБСЄ в Порто, стало проведення Трансазійського парламентського форуму в Алмати (Казахстан). Форум має відбутися 7—8 червня 2003 року і носитиме назву «Трансазійський вимір ОБСЄ: нерозривна ланка безпеки». Теми засідань відповідатимуть трьом вимірам ОБСЄ: безпека, економіка і навколишнє середовище та демократія — в контексті саме трансазійського співробітництва. Передбачається, що такі регіональні зустрічі проводитимуться на регулярній, можливо, щорічній, основі з метою забезпечення певної послідовності обговорення різних важливих для цього регіону ОБСЄ питань.

На засіданні Бюро також затверджено тему наступної сесії ПА ОБСЄ, яка відбудеться наступного року в Роттердамі. Ця сесія буде присвячена ролі ОБСЄ після розширення НАТО та ЄС.

Крім того, обговорювалися кандидатури на премію Парламентської асамблеї ОБСЄ в галузі журналістики та демократії у 2003 році. Своїх кандидатів висунули делегації Росії (журналіст газети «Известия» Рауф Ахмедов), Швеції та Німеччини (Анна Політковська, російська журналістка незалежної газети «Новая газета»), Киргизстану (Дінара Суймалієва, головний редактор незалежної киргизької телекомпанії «Піраміда»), США (Сергій Дуванов, казахський правозахисник та головний редактор «Бюлетеня», який друкується неурядовою організацією Казахське міжнародне бюро прав людини та верховенства права), Канади (Ліра Байсеїтова, казахська журналістка, колишній головний редактор опозиційної газети «Республіка 2000»). Німеччина запропонувала також кандидатуру Марко Травальйо, італійського журналіста видань «Ла Репуббліка» та «МікроМега», автора критичної біографії Сільвіо Берлусконі. Нагадаємо, що у 2001 році цю премію присуджено українському журналістові Георгію Гонгадзе (посмертно).

Звичайно ж, у контексті останніх подій на зустрічі в Порто не могло не постати питання Білорусі. Португалія виявилася ледь не єдиною країною, яка не заперечувала проти присутності білоруської делегації на засіданні Ради міністрів ОБСЄ і видала візи її членам. Можливо, це вплинуло на рівень представництва на зустрічі. Так, багато країн замість міністрів закордонних справ представляли треті особи. Але це можна розглядати не лише як вияв ставлення до Білорусі, а й як прояв певних кризових явищ у діяльності самої ОБСЄ, зокрема ефективності механізмів реалізації рішень. Та й самі рішення, як засвідчила нарада, також даються нелегко, бо вони мають бути прийняті консенсусом. Приміром, якщо йде мова про конфліктні ситуації, завжди знайдуться 2—3 країни, які блокуватимуть відповідне рішення. До речі, так було і цього разу з рішеннями щодо Молдови, Грузії та Нагірного Карабаху.

Разом з тим активно обговорювалося питання представництва Білорусі в Парламентській асамблеї ОБСЄ. Під час засідання Бюро ПА діючий голова ОБСЄ Мартінс да Круз повідомив, що з білоруською стороною також велися переговори про можливе продовження мандата місії ОБСЄ в цій країні. Однак у Португалії було досягнуто лише домовленості про відновлення переговорів щодо цього питання наступного тижня у Відні. При цьому білоруська делегація наполягала на відмові від надання слова Президентові асамблеї Брюсу Джорджу у зв’язку з його позицією стосовно Білорусі.

Особлива увага на зустрічі була приділена придністровському питанню. Конфлікт у Молдові щодо статусу Придністров’я залишається «замороженим». Проте, на думку парламентської групи ОБСЄ по Молдові, яка здійснила 18—20 листопада візит до цієї країни, останнім часом тут мали місце деякі позитивні зрушення.

У червні 2002 року ОБСЄ представила свою нову пропозицію, де серед іншого пропонувалося перетворити Молдову на федеративну державу. Уряди Росії та України, залучені до переговорів разом з ОБСЄ, урядом Молдови та владою Придністров’я, позитивно відреагували на цю ініціативу.

Із Кишинева надійшла неоднозначна реакція. Частина опозиції різко заперечила ідею федералізму. Вони бачать Молдову як унітарну державу, можливо, з певним особливим статусом Придністровського регіону. Проте уряд і більшість парламенту вважають нову ініціативу позитивною пропозицією та бажають розпочати переговори на її основі.

Перша реакція Тирасполя була цілком позитивна. З’явився перший прогрес у переговорах, і, здавалося, низку важливих пунктів, включаючи принцип федералізму, було погоджено. Однак ці домовленості нині ставляться під сумнів тираспольською владою. На цей момент, судячи з усього, в переговорах знову настала пауза.

Ініціатива ОБСЄ надає процесу врегулювання конфлікту нового імпульсу, вона пропонує рішення, яке лежить у площині довготермінових інтересів усіх зацікавлених сторін. Тому дуже важливо надавати їй усілякої підтримки і зробити все можливе, щоб відновити переговори щодо неї.

Як безпосередній внесок у це Парламентської асамблеї ОБСЄ було запропоновано організувати «Парламентський семінар з федералізму», який став би продовженням успішно проведеного у Фінляндії у травні 2001 року семінару «Аландська модель». У цьому заході брали участь багато парламентаріїв та політичних лідерів з Молдови (як із Кишинева, так і з Тирасполя), інших держав—членів ОБСЄ, а також представники Парламентської асамблеї Ради Європи, які обговорювали нагальні питання стосовно Молдови. Наступний семінар пропоновано провести на початку 2003 року в Молдові. Представники молдовського парламенту вже погодилися взяти в ньому участь, натомість придністровська Верховна Рада поки що вагається з відповіддю.

На мою думку, Україні слід звернути особливу увагу на цей захід, адже йдеться про нашого безпосереднього сусіда, державу, стабільність у якій є надто важливою для нашої національної безпеки. Бо теперішнє становище у Придністров’ї, звідки на територію України йдуть величезні потоки контрабанди, та й сама невизначеність зі статусом регіону, який межує з нашою державою, аж ніяк не на користь українським національним інтересам.

До речі, проблеми боротьби з організованою злочинністю, контрабандою (включаючи зброю) та торгівлею людьми також порушувалися в Португалії. Зокрема, підкреслювалося, що Молдова потребує в цьому контексті підтримки сусідів та світової спільноти, а розв’язання конфлікту стосовно статусу Придністров’я значною мірою сприяло б боротьбі з цими небезпечними злочинами.

Значною проблемою, що хвилює і Молдову, і ОБСЄ і яку порушувала делегація цієї країни на зустрічі в Порто, є виведення російських військ із Придністров’я. Очевидно, що Російська Федерація не встигне здійснити це до кінця граничного терміну, встановленого у 1999 році Стамбульським самітом ОБСЄ. Практично всі погоджуються, що виведення військ — необхідний елемент остаточного політичного врегулювання конфлікту. Проте, незважаючи на зусилля молдаван, у Порто не було прийнято жодної резолюції з цього приводу. Всі спроби їхньої делегації зафіксувати це питання в документах наштовхувалися на жорсткий спротив Росії.

Подібна доля спіткала наміри делегації Грузії вписати в підсумковий документ наради міністрів пункт про необхідність якнайшвидшого виведення російських військових баз із цієї країни, рішення про що також було прийняте на Стамбульському саміті ОБСЄ. Однак такий пункт не дістав необхідного консенсусу, тому голова грузинської делегації виступив зі спеціальною заявою, яку занесли до протоколу зустрічі.

Оскільки нарада міністрів країн—членів ОБСЄ проводилася саме в Португалії, у безпосередній близькості від якої нещодавно сталося велике екологічне лихо — аварія нафтового танкера, на зустрічі особливо активно обговорювали питання, пов’язані з екологічним виміром співробітництва. Багато говорилося про подолання наслідків згаданої катастрофи, яка загрожує набути світових масштабів.

Цікаву ініціативу запропонував у своєму виступі представник Узбекистану. Вона стосувалася встановлення партнерства між ОБСЄ та країною, яка зовсім недавно належала до світових ізгоїв, — Афганістаном. Окрім 55 країн-членів, території котрих охоплюють величезний регіон від Ванкувера до Владивостока, організація має низку партнерів, до яких належать Туніс, Марокко, Йорданія, Ізраїль, Єгипет, Алжир, Таїланд, Республіка Корея та Японія. Узбекистан також запропонував своє посередництво в залученні нового партнера.

Рада міністрів визначила країни, що головуватимуть в ОБСЄ в наступні роки. Так, після Нідерландів, які виконуватимуть цю функцію наступного року, головування перейде до Болгарії, а у 2005-му — до Словенії.

Результатами наради стало прийняття низки підсумкових документів і рішень: Хартії із запобігання та боротьби з тероризмом, Декларації щодо торгівлі людьми, рішень «Втілення зобов’язань ОБСЄ та діяльність щодо боротьби з тероризмом», «Розвиток стратегії ОБСЄ щодо загроз безпеці і стабільності у ХХІ столітті», «Перегляд ролі ОБСЄ в галузі операцій з підтримання миру», «Підвищення ролі ОБСЄ у вимірі економіки та екології».

Делегація України використала нагоду для того, щоб провести низку зустрічей з метою поглиблення двосторонніх взаємин з окремими країнами—учасницями наради, зокрема з Португалією. Крім усього іншого, розмови стосувалися проблеми українців, які працюють у цій країні. У принципі, португальська сторона засвідчує позитивне ставлення до поступового розв’язання проблеми нелегального працевлаштування українців шляхом укладення відповідної угоди та легалізації громадян України, які вже працюють на території Португальської Республіки. Питання захисту прав та інтересів до 50 тисяч українських громадян, які легально працюють на території Португалії, залишається одним із пріоритетів. Слід зазначити, що текст угоди між урядами наших країн про тимчасову міграцію громадян України для роботи в Португалії вже погоджений. Проте остаточне розв’язання цього питання гальмується зміною уряду в Україні. Хотілося б, щоб Міністерство праці та соціальної політики нашої держави якнайшвидше відреагувало на цю ситуацію.

У рамках наради ОБСЄ також відбулася зустріч глав делегацій країн—учасниць ГУУАМ, яка інституційно вперше запрошена на такий представницький форум. Сподіваюся, що на початку наступного року буде вже інституційно оформлено і Парламентську асамблею ГУУАМ.

Після напружених дебатів учасники форуму отримали змогу зрозуміти, що істина перебуває не тільки в площині політичних рішень, а й у... вині. Неповторний смак порто — справжнього портвейну з однойменного міста змусив політиків зайти у всесвітньо відомі винні погреби. Звичайно, тут у пригоді стали вже згадувані нами «шлунки». Все-таки у винному погребі примари військових конфліктів видаються не такими вже й страшними, але лише на короткий час. Сама ОБСЄ сьогодні, як ніколи, покликана стати ефективним інструментом збереження крихкого нині миру у світі.

Ігор ОСТАШ, народний депутат України.