Опозиція не захистила «останній бастіон» і зручний стартовий майданчик для майбутніх президентських виборів — Національний банк України. Заручниками політичних баталій навколо голосування 17 грудня стали імідж України (в суботу до неї застосувала міжнародні економічні санкції ФАТФ через неухвалення поправок до закону про відмивання «брудних» грошей) та головний фінансовий документ — Держбюджет-2003.
Це при тому, що Прем’єр-міністр Віктор Янукович активно закликав опікуватися бюджетом і підтримати законодавчі ініціативи уряду стосовно боротьби з відмиванням «брудних» грошей. Представники більшості іменними бюлетенями ухвалили рішення на підставі подання Президента про відставку головного банкіра Володимира Стельмаха, який на той час перебував у лікарні, і призначення на цю посаду лідера «трудовиків» Сергія Тігіпка, обрання нового керівництва парламентських комітетів та скасування підсумків голосування за проект держбюджету-2003 у другому читанні. А опозиція, як і обіцяла, вдалася до «адекватних заходів» —продовжила відчайдушно доводити, що не миритиметься з «фальсифікованими» рішеннями «більшовиків». Вона не давала оголошувати результати двогодинного голосування, яке, на переконання представників опозиції, відбулося «невідомо де» з порушенням 30 статей Регламенту і законодавства (зокрема, на переконання «меншовиків», у голосуванні «брали участь» відсутні народні обранці, а до тимчасової лічильної комісії ввійшли лише представники пропрезидентських фракцій). А потім, демонструючи десятки перехоплених у «трудовиків» бюлетенів, вимагала показати інші.
Нашоукраїнці, комуністи, бютівці та соціалісти навіть удалися до радикальних методів — штурму кабінету представника Президента у ВР Олександра Задорожнього, де переховувався і голова тимчасової лічильної комісії Володимир Заєць. Проте і там «революційних» документів не було виявлено. А Генпрокуратура, яку опозиціонери закликали виїхати на місце пригоди і порушити кримінальну справу, ніяк не зреагувала.
Отже, лідери «Нашої України», БЮТ, СПУ та КПУ змушені були подати позов про визнання недійсними ухвалених у вівторок рішень до Печерського місцевого суду.
З робочим конструктивом протягом наступних трьох днів у парламентаріїв теж не склалося. Нові таблички й замки на дверях керівників парламентських комітетів, схоже, ще більш роздратували опозиціонерів. Вони продовжували вимагати правових доказів, скасування рішень, ухвалених 17 грудня, та погрожували достроковими парламентськими виборами і зверненням до європейських структур з приводу «державного перевороту». «Революціонери» ж натякали на створення парламентської міліції, яка стежитиме за дотриманням правопорядку недоторканними представниками народу, а у зникненні бюлетенів звинувачували... опозиціонерів.
У парламентських кулуарах головний «нашоукраїнець» Віктор Ющенко заявив, що нині парламент стоїть «на межі рубікону», коли завершується ревізія парламентських виборів, а тому опозиції, як ніколи, потрібно об’єднати зусилля. У такий спосіб лідери «Нашої України», БЮТ, СПУ та КПУ оголосили про утворення міжфракційного об’єднання «За Україну, демократизм, парламентаризм».
Згодом «дев’ятка» погодилася на компроміс і запропонувала повернути комітети з питань свободи слова, правоохоронної діяльності, бюджетний та регламентний. Проте, незважаючи на довгі переговори й нескінченні перерви, домовленостей між «четвіркою» і «дев’яткою» не було досягнуто. Парламент до кінця тижня не ухвалив жодного рішення, хоча парламентська більшість має у своєму розпорядженні 236 штиків. Вона, як охарактеризував Віктор Ющенко, опинилася в блокадній ситуації, коли ігнорувати інтереси протилежних сил неможливо. Водночас Олександр Задорожній спрогнозував найближчим часом зростання більшості до 250 парламентаріїв. Уже минулого тижня до табору «принципових» перебіжчиків приєднався ще один «нашоукраїнець» — Володимир Майстришин, котрий вийшов з лав «НУ» «через бездіяльність фракції».
Переговори тривають. І опозиція, і більшість сподіваються, що цього тижня вдасться знайти компроміс.
