Треба зміцнити систему протидії організованій злочинності

— На початку дев’яностих років відбувся справжній сплеск рекету, бандитизму і замовних убивств. Організована злочинність зробила тоді зухвалу спробу взяти під кримінальний контроль економіку держави. Тому цілком закономірно, що для боротьби з нею уряд пішов на створення нової служби в системі правоохоронних органів, добре відомої сьогодні під назвою УБОЗ.

— Про це можна сказати мовою цифр, однак переконливішими є факти про зникнення в останні роки цілих кримінальних імперій, що орудували в різних регіонах нашої країни, розкриття скоєних ними резонансних злочинів — вбивств народних депутатів Гетьмана і Щербаня, директора «Нафтохіміка» Борисова, глави Роздольненської райдержадміністрації Рябики, генерального директора Алчевського металургійного комбінату Скорохода та багатьох інших. Тільки цього року розкрито двадцять п’ять убивств «на замовлення».

За останні п’ять років кількість зареєстрованих злочинів скоротилася більш як на 100 тисяч. У злочинців вилучено 25 тисяч стволів вогнепальної зброї, якими можна озброїти 17 полків, і майже чотири тонни вибухівки, достатньої для виготовлення більш як п’яти тисяч протипіхотних мін. Розкриття злочинів становить 85 відсотків. До речі, цей показник у Росії, Білорусі та Польщі коливається від 50 до 60 відсотків.

Цього року до кримінальної відповідальності притягнуто 340 тисяч осіб. Тільки за вбивства у місцях позбавлення волі відбувають покарання 20 тисяч, за розбої — 16 тисяч, за бандитизм — 870. До довічного ув’язнення засуджено 740 найнебезпечніших злочинців.

— Річ у тім, що значна частка тіньового сектору в економіці і послаблення державного контролю за процесами в основних галузях господарювання дають змогу організованій злочинності одержувати незаконні прибутки.

Візьмемо, приміром, бюджетні кошти. За даними КРУ, лише минулого року з бюджету вилучено 1,5 мільярда гривень. А задокументовані 9,5 тисячі злочинів, збитки від яких становлять 440 мільйонів гривень, зайвий раз підтверджують гостроту проблеми. Головна причина бачиться в наявній практиці безгрошових розрахунків. Прозорість у розподілі бюджетних коштів, ліквідація таких схем дасть змогу перекрити основні канали їх відпливу в тінь.

На тіньовий сектор працюють і 14 мільярдів гривень, які не повернуто до енергоринку за поставлену електроенергію. Це наслідки застосування вексельних розрахунків, залучення комерційних структур-посередників, що паразитують на галузі. Приміром, дві комерційні структури, уклавши угоду із Запорізькою АЕС стосовно повернення 180 мільйонів гривень з підприємств-боржників, розрахувалися з АЕС тільки на суму 1,4 мільйона гривень так званими живими грошима і на 38 мільйонів — неліквідними векселями і продукцією.

Негативними процесами супроводжується реформування власності в агропромисловому комплексі. Тут допускають масові зловживання, особливо під час розпаювання землі і майна. Вже цього року до кримінальної відповідальності притягнуто 2,5 тисячі керівників, адже саме ця категорія осіб має можливість розпоряджатися не отриманим селянами майном на суму 1,6 мільярда гривень.

Посадові особи одного із ЗАТ без відома Фонду держмайна, в якого є 43 відсотки акцій цього підприємства, виступили поручителями перед комерційними структурами та віддали в заставу банкам цілісний майновий комплекс «Кременчуцький нафтопереробний завод». Унаслідок банкрутства комерційних структур кредит у сумі 30,5 мільйона доларів США не повернуто, а претензії із відшкодування збитків пред’являють заводу.

Поле нашої діяльності стосовно супроводження цих процесів буде тільки розширюватися, адже сума встановлених за кримінальними справами збитків не йде у жодне порівняння з реальними, що завдаються державі.

За даними фахівців, поза банками обертається 24 мільярди гривень готівкою, а сума неповернутих і пролонгованих кредитів перевищує 37 мільярдів. На мій погляд, це результат закритості банківської системи від правоохоронних органів, відсутності належного контролю з боку Нацбанку за діяльністю комерційних банків, продовження практики видачі кредитів банками без належного забезпечення їх повернення. Цю ситуацію активно використовує організована злочинність для одержання кримінальних доходів. Яскравою ілюстрацією криміналізації банківської системи є доведення до банкрутства банку «Україна». Унаслідок до кримінальної відповідальності притягується понад 300 керівників різного рангу. Встановлені збитки — майже півмільярда гривень. Спектр обвинувачень — від недбалості до хабарництва.

— Цього року судами притягнуто до відповідальності за порушення вимог Закону України «Про боротьбу з корупцією» понад півтори тисячі осіб. Ми згодні: на жаль, карають здебільшого чиновників п’ятої—сьомої категорій і депутати сільських та селищних рад. Але і тут спостерігаються позитивні зрушення. Серед притягнутих — понад 80 державних службовців першої—четвертої категорій (загалом правоохоронцями виявлено 98 держслужбовців цих категорій, тобто частка МВС становить 83 відсотки). Зокрема, це — віце-президент однієї з будівельних корпорацій, глави районних держадміністрацій, перший заступник начальника обласного управління земельних ресурсів, голова міської ради та інші.

Непоодинокі факти виявлення організованих злочинних груп з корумпованими зв’язками. Цього року до суду направлено кримінальні справи стосовно 26 таких груп. У них проходять 10 держслужбовців другої—четвертої категорій, 40 — п’ятої та сьомої, 14 посадових осіб органів виконавчої влади.

З легкої руки деяких «дослідників» Україну зараховують до десятки найкорумпованіших країн світу. Про які масштаби корумпованості можна казати, якщо питома вага притягнутих до відповідальності — лише два відсотки від кількості суб’єктів корупційних діянь? А тим часом Закон України «Про боротьбу з корупцією» практично не узгоджений з положеннями кримінального законодавства. Сьогодні ми не маємо навіть поняття «корупційний злочин».

— Я розумію, що на тлі штучно створеного в суспільстві резонансу навколо начебто високого рівня корупції в державі комусь хочеться продемонструвати, так би мовити, шкури вбитих ведмедів, а не зайців. Але це недостатня причина для того, аби заплющувати очі на факти службових зловживань з боку найчисельнішої категорії посадових осіб — дрібного чиновництва. За цією логікою, міліція мала б ігнорувати всі випадки злісного хуліганства чи крадіжок й спрямовувати свої зусилля винятково на викриття замовних убивств чи ліквідацію бандитських угруповань. Цього ми собі дозволити не можемо, адже на органи внутрішніх справ покладено велику відповідальність і за безпеку громадян, і підтримання правопорядку в державі.

Скажімо, у випадку з компанією «Голден телеком» ідеться про розслідування працівниками служби боротьби з економічною злочинністю МВС України конкретного факту порушення законодавства посадовими особами компанії — незаконного використання вхідного міжнародного трафіку ВАТ «Укртелеком». Моніторинг тільки двох днів роботи показав, що в цей період «Укртелеком» недоодержав від «Голден телеком» оплату в сумі понад 30 тисяч гривень. Стосовно факту смерті жителя Кривого Рогу Ю. Шатковського, то за висновками судово-медичної експертизи він загинув не від насильницької смерті, а від загального переохолодження на тлі алкогольної інтоксикації.

Є багато інших прикладів, які і спростовують вислови пана Стретовича на кшталт «нальоти УБОЗівців» чи «рятуйте нас від правоохоронців» — щонайменше некоректні стосовно десятків тисяч працівників міліції, які, не маючи часом найнеобхіднішого, самовіддано, вдень і вночі, несуть службу в містах і селах, розкривають злочини, захищають людей.

— Така позиція нічим не мотивована. У країнах Євросоюзу один поліцейський обслуговує 283 громадянина, наш міліціонер — у півтора разу більше. Що стосується спецпідрозділів боротьби з організованою злочинністю, то вони є в кожній розвиненій країні.

Звичайно, міліцію скоротити можна. Але до чого це призведе? Повернемося знов у дев’яності роки? В нашій державі щодня скоюється мало не 20 умисних убивств і тяжких тілесних ушкоджень, майже тисяча злочинів корисливо-насильницької спрямованості, вилучається до 100 кілограмів наркотичної сировини, кожні три дні ліквідується нарколабораторія. Мушу нагадати і про 1 мільйон 300 тисяч осіб, які перебувають на обліку в органах внутрішніх справ (160 тисяч звільнених з місць позбавлення волі, 112 тисяч наркоманів, десятки тисяч неблагополучних дітей, нелегальні мігранти тощо). Цього року виявлено мало не 700 організованих злочинних груп, припинено діяльність 70 бандформувань. Тобто передумови для активізації організованої злочинності все ще є. І стримувальним чинником її подальшого розвитку залишається створена система протидії організованій злочинності, до складу якої входять відповідні комітети Верховної Ради, Координаційний комітет боротьби з корупцією і організованою злочинністю, Генеральну прокуратуру, СБУ, МВС та інші правоохоронні органи.

На мій погляд, міліція не може бути гарною чи поганою - вона виконує покладені на неї державою функції. І люди, які працюють у цій системі, мають право на об’єктивну оцінку своєї праці. Таке відношення до правоохоронців демонструють усі європейські країни, в тому числі Росія й інші наші сусіди, де їх поважають і цінують.

— Потребують доповнень закони України «Про організаційно-правові засади боротьби з організованою злочинністю», «Про судову експертизу», «Про Державну контрольно-ревізійну службу», «Про адвокатуру» та інші. Причому багато законопроектів уже пройшли необхідне узгодження і тепер слово за Верховною Радою.

Торік була прийнята нова редакція статті 112 Кримінально-процесуального кодексу України про підслідність органам прокуратури деяких видів економічних злочинів. Унаслідок цього оперативні служби органів внутрішніх справ були позбавлені можливості працювати у таких справах в єдиному ключі. На мій погляд, доцільно повернутися до розгляду питання про альтернативну підслідність таких справ. І з цим згодні наші колеги з інших правоохоронних органів.

Хотів би акцентувати увагу на проекті закону «Про зброю». Хто прогнозував наслідки його прийняття? І чи не виникнуть у нас проблеми, аналогічні американським, коли в школах із такої зброї вбивають дітей? Чи не поспішили ми з прийняттям закону про порядок притягнення до адміністративної відповідальності за порушення у сфері дорожнього руху? Адже, як свідчать факти, до нетверезих водіїв, які створюють загрозу життю інших людей, нерідко суди застосовують неадекватні заходи, виносячи лише усні зауваження. Навіть накладені штрафи за різні порушення Правил дорожнього руху вчасно не стягуються. Через це бюджет не отримав майже 100 мільйонів гривень.

— Фінансові потреби МВС враховані Держбюджетом лише на 26 відсотків. Не знаю, чи не означає це, що і міліціонер мусить віддавати себе службі лише на чверть? Сьогодні п’ята частина співробітників мають прибуток нижче прожиткового мінімуму. Що можна чекати від міліціонера, який живе у злиднях, маючи при цьому владні повноваження?

На матеріально-технічне забезпечення діяльності міліції виділяється менш як 8 відсотків. І це називають «поліцейським» бюджетом?!

Нас штовхають до того, щоб ми випрошували гроші в різних фондів або заробляли їх на народові, надаючи платні послуги. Міліція поставлена у вкрай принизливі умови, і ця ситуація вже сьогодні має сумні наслідки. Через невпевненість у завтрашньому дні тільки в останні два місяці надійшло три тисячі рапортів про звільнення. При збереженні такої тенденції професійне ядро органів внутрішніх справ значно ослабне, а й так високі навантаження на особовий склад ще збільшаться, хоча вже й тепер вони у півтора разу більше, ніж у країнах Євросоюзу.

Працівники органів внутрішніх справ працюють в умовах постійного ризику, підвищеної фізичної і психологічної напруженості. За роки незалежності в мирний час ми втратили практично цілий полк — 769 осіб, а дивізія (5 тисяч) — стали інвалідами. Тільки цього року загинуло 33 і поранено 186 співробітників.

І насамкінець. З усією відповідальністю заявляю, що Міністерство внутрішніх справ, незважаючи ні на що, зробить усе потрібне для забезпечення правопорядку і стабільності в країні, для захисту кожного її громадянина.