Ветеранам Великої Вітчизняної війни, жителям міста Євпаторії
Дорогі друзі!
Вітаю вас з 70-річчям визволення Євпаторії від гітлерівських загарбників.
Що далі йдуть в історію події 1944 року, коли війська 4-го Українського фронту за допомогою партизанських загонів і підпільників визволили від ворожих оков перлину сонячного Криму — Євпаторію, то сильніше ми усвідомлюємо велич подвигу воїнів, який і через сторіччя буде яскравим символом непохитності та мужності.
У цей священний день ми низько схиляємо голови перед світлою пам’яттю загиблих. Їхні імена золотими буквами навічно вписано в героїчний літопис грандіозної битви з фашизмом.
Щирої вдячності та подяки гідні трудівники тилу — ті, хто відбудовував і відновлював зруйноване місто.
Завойована старшими поколіннями перемога і сьогодні надихає нас на нові звершення, зміцнює дух, допомагає долати труднощі, іти вперед.
Від усієї душі бажаю вам, шановні євпаторійці, міцного здоров’я, щастя, благополуччя, процвітання вашого чудового міста!
Виконуючий обов’язки Президента України, Голова Верховної Ради України Олександр ТУРЧИНОВ.
Визволення Євпаторії
Горе війни не обійшло і Євпаторію. У перші дні війни добровільно прийшли до військкомату сотні людей. Фашисти швидко просувалися до Криму. У жовтні 1941 р. партизани-євпаторійці залишили місто і направилися в Кримські гори. Усі дитячі санаторії були евакуйовані. 31 жовтня 1941 р. у місто ввійшли гітлерівці. Будинок міської ради, на місці нинішнього парку близько кафе «Пінгвін», де стоять скульптури Нептуна і Русалки, вони перетворили на міську управу, неподалік розташувалося поліцейське управління, у будинку бібліотеки імені Макаренка на розі вулиць Революції та Приморської, й інші каральні «служби», а чудові євпаторійські пляжі стали мінними полями, обнесеними колючим дротом.
В Євпаторії та інших містах і районах Криму розгорнувся підпільний рух. Водночас один за одним тривали арешти. За доносами зрадників і провокаторів. Допити, катування, розстріли.
Фашисти розділили Євпаторію на сектори, хапали в кожному всіх, хто видався їм підозрілим. Потім 3000 євпаторійців разом із групою поранених десантників розстріляли на Червоній гірці. Загалом за час окупації гітлерівці вбили понад 12,5 тисячі людей — старих, жінок, дітей.
13 квітня 1944 року Євпаторію визволили від фашистів. За роки окупації було розстріляно понад 12 тисяч військовополонених і мирних жителів. А до війни в Євпаторії проживало 47 тисяч мешканців. Понад п’ять тисяч євпаторійців були мобілізовані в регулярну армію й пішли в партизанські загони. Понад 400 наших земляків вивезли на роботи до Німеччини. Депортація — татари, греки, болгари, вірмени, німці — зменшила кількість євпаторійців на 8—9 тис. осіб.
Сумна арифметика показує, що Євпаторія під час війни втратила понад 45 відсотків населення міста.
Підготувала Олександра КУЧЕРЯВА.
ДОСЛІВНО
Зі спогадів медсестри Тетяни Бородуліної:
«У квітні 1944 року, коли розпочався наступ на Крим, нас відправили туди. Ми розташувалися в Євпаторії одразу після її визволення. Госпіталь відкрили в санаторії «Зміна», у центральному корпусі, інші були зруйновані, там ми працювали до вересня.
Я добре запам’ятала хлопців, були два Івани, один Тєлєгін, невисокого росту, 1915 року народження, у нього було поранення в сухожилля, інший Марасін, богатир 1918 року, волосся в’ється, чорне, він завжди заводієм був. Раптом він зняв пілотку, я кажу:
— Ваня, а волосся де?
У нього тільки лисина й скроні сиві. Тоді в мене сльози градом потекли, зрозуміла все.
Запитую:
— А де ти?
— Я розвідник. Не плач, головне, живий.
(За матеріалами http://war. evpatorіya-hіstory. іnfo).
