У свої 86 років Галина Коваленко (на знімку) потрапила у добрячу халепу. Нині вона — безхатько. На щастя, вона не ночує у підворітні. Жінці надала в тимчасове користування однокімнатну квартиру сусідка, яка поїхала доглядати онуків за кордон. Галина Юхимівна платить за комунальні послуги і мріє «померти у власній кімнаті». Що трапилося?

— Я працювала таксистом у Чернігові, — розповідає авторка скарги до редакції «Голосу України». — Заробила тут квартиру. Доля у мене склалася невдало. Двоє діток померли малими. З чоловіком розлучилася, бо пив. Була красива, енергійна, але вже не могла вийти заміж за будь-кого... Жила сама. І ось у 1990-х роках до мене звернулася родичка, двоюрідна сестра із Старобільська Луганської області. Мовляв, чого ти у Чернігові сама житимеш? Переїжджай до нас. Усе-таки тут рідня. Я, дурна, і погодилася. У Чернігові 1997 року продала квартиру. Купила за ці гроші у Старобільську житло. Як не було складно, переїхала! Усе було б добре, але... невдовзі сестра померла. А ось родичі у мене виявилися не такими рідними, як думалося. Серед ночі якось приходить п’яний племінник, загамселив у двері і попросив дати грошей на випивку. Е, думаю, це погано скінчиться. Налякав він мене дуже!

Старенька ностальгічно згадала про Чернігів, де у неї були знайомі, друзі, і вирішила попри всі труднощі повернутися до обласного центру. Важко у це повірити, але Галина Юхимівна домоглася свого!

— Але ж на вас тут ніхто не чекав з новим помешканням, — дивуюся. — Як думали розв’язати цю проблему?

— Справді, ціни на квартири у Чернігові високі. Але за продану двокімнатну квартиру я могла купити малосімейку. Мені цілком вистачило б.

Однак зі спішним продажем квартири у серпні 2012 року вийшли проблеми. Жінка уклала договір купівлі-продажу з місцевою молодою жителькою за 17500 доларів США. В останньої насправді було лише 11432 долари, решту вона зобов’язалася повернути до 31 грудня того ж року. Зрозуміло, Г. Коваленко не могла за отриману суму купити малосімейку, і їй довелося кільканадцять місяців орендувати житло. До вказаної у договорі дати нова власниця квартири не повернула 6068 доларів. Одне слово, пенсіонерка зрозуміла, що її добряче кинули. Чернігівські адвокати виступили на захист потерпілої. У лютому 2013 року Старобільським районним судом Луганської області було накладено арешт на квартиру боржника. У грудні того ж року виконавча служба провела опис майна.

«Для реалізації арештованого майна потрібно провести його експертну оцінку, — повідомив листом потерпілу в лютому нинішнього року в. о. начальника ВДВС Новоайдарівського РУЮ А. Кошман. — У зв’язку з неможливістю провести оцінку державним виконавцем самостійно є необхідність залучення експерта для проведення оцінки описаного майна, для оплати діяльності якого потрібно здійснити авансування витрат».

Г. Коваленко відмовилася це зробити. Старобільський районний суд 12 березня нинішнього року її скаргу не задовольнив. Мовляв, виконавча служба діє правильно, згідно з чинним законодавством. Отже, все залишається без змін.

— Я вже витратила на суди та адвокатів майже 2000 доларів, — каже жінка. — А мені тепер потрібно знову платити за оцінку майна. Я ж оцінювала квартиру, платила за це, коли її продавала!

Послухали ми й точку зору боржниці.

— Коли купувала квартиру, то жила два роки у громадянському шлюбі з хлопцем, — розповіла 28-річна Ірина. — Планували, що нам допоможуть його і мої батьки. Проте коли заговорили про весілля, хлопець мене залишив. Мої батьки напозичалися, і ми разом зібрали 11 тисяч доларів. Решту я планувала віддати пізніше. Ми могли зібрати певну суму весною — після продажу ранньої городини. Але Галина Юхимівна почала судовий процес із січня минулого року. Вона почала писати скарги в різні інстанції. Через це мене не атестували у січні. Я нині без роботи... біля розбитого корита. Хай мені віддасть те, що я вже заплатила, і забирає свою квартиру...

Зрештою, можна і повірити-поспівчувати незаможній боржниці, яка... як з’ясувалося, працювала у виконавчій службі райцентру. Не оцінила своїх і батьківських можливостей...

Однак у квартирі (за великої заборгованості нового власника) зроблено євроремонт. Ціна помешкання відповідно зросла. Галина Юхимівна на суди, оренду приміщення, переїзд витратила майже 5000 доларів. Зібрати знову понад 11 тисяч доларів їй не під силу. Адже має невелику пенсію.

Проте повернути борг згідно з чинним законодавством можна. Щоправда, якою ціною. Між Черніговом і Старобільськом 780 кілометрів. Уявити, скільки ця дорога може забрати нервів і здоров’я, не важко. А Галині Юхимівні скоро виповниться 87... Невже справдяться її підозри, що протилежна сторона, добре знаючи інструкції виконавчої служби, таки діждеться, що проблема «розв’яжеться» сама собою?

 

Чернігів.

Фото автора.

 

«Я вже витратила на суди та адвокатів майже 2000 доларів».