Переїзд до інтернату краще не згадувати

Серед найгірших і страшних спогадів про моє дитинство був переїзд із дитячого будинку до інтернату. Я пам’ятаю, як чекали часу від’їзду — нас повезуть автобусом через усе місто, ми побачимо багато нового! Приїхав автобус і ми швиденько забігли, зайняли місця, дуже голосно раділи. Коли вихователі проводили нас, зрозуміли, що більше сюди не повернемося. Почали майже всі плакати... Ті сльози пам’ятаю й досі. Що далі від’їжджали від дитячого будинку, то страшніше було кожному з нас. Куди везуть, що буде тепер? У те, що все складеться добре, не вірив ніхто. Перші дні, місяці в інтернаті краще не згадувати.