Політичні переговори з керівництвом Литви та Естонії, знайомство з історичними пам’ятками столиць та спілкування з представниками тамтешньої української діаспори — ці пункти домінували в порядку денному балтійського візиту Голови Верховної Ради Володимира Литвина. Гостинні господарі запевняли високого українського гостя в їхній зацікавленості в європейському майбутньому нашої держави та цілковитій підтримці цього шляху. Володимиру Литвину, історику за фахом, показали визначні місця древніх Вільнюса й Таллінна. А зустрічі з нашими співвітчизниками вінчали і литовський, і естонський візити.

Українців там усе ще досить багато, хоча офіційна чисельність діаспор відчутно зменшується. Так, у Литві було, за статистикою, 38 000 громадян української національності, а за останнім переписом стало 

28 000. «Звичайно, живе нас тут стільки ж, як і раніше, але тих, хто хоче й надалі вважатися українцями, писатися таким у документах — уже на десять тисяч менше, —сказав «ГУ» голова Української громади Литви Віктор Чернишук. — Це для нас нині найболючіша проблема. Мабуть, якісь скандали, негаразди в Україні чи ще щось штовхають литовських українців на те, щоб якщо й не відмовлятися від своєї національності, то принаймні про неї і не заявляти». Головною причиною асиміляції, на думку Віктора Чернишука, є відсутність для молоді «перспектив українства» в Литві. «Якщо молода людина й закінчила б українську школу, то де їй навчатися далі? — міркує лідер литовських українців. — Тому треба думати над тим, як налагодити тут таку українську освіту, яка була б потрібна саме Литві». Голова ВР Володимир Литвин у розмові з паном Чернишуком висловився за якнайшвидше прийняття закону про закордонного українця. Адже він, безперечно, зміцнив би зв’язки наших співвітчизників з історичною Батьківщиною.

Святково було позавчора ввечері у Посольстві України в Таллінні. Голову Верховної Ради та його естонського колегу Тоомаса Саві вітав ансамбль «Журба». Назва, як пояснили кореспонденту «ГУ», підкреслює тугу тамтешніх українців за своєю Батьківщиною, та й переважна більшість українських народних пісень, які так гарно виконує «Журба», пронизана саме цим почуттям. Ансамбль співає і українською, і естонською, а інколи одну пісню — обома мовами: це дуже сподобалося і керівникам двох парламентів, і всім присутнім. «Я хотів би привітати представників української громади і подякувати за те, що ви плекаєте тут рідну мову, пісню, живете проблемами нашої країни, будучи водночас гідними громадянами Естонії, — звернувся до земляків Володимир Литвин. — А це зобов’язує нас приділяти більше уваги нашим співвітчизникам за кордоном, щоб вони не відчували себе духовно відірваними від історичної Вітчизни».

Безперечно, думка Голови ВР про більшу уваги до діаспори є для неї надзвичайно слушною. «Україна допомагає нам в основному морально, — дипломатично сказала «ГУ» голова Конгресу українців Естонії Віра Коник. — Але й це непогано, адже бути відірваними від історичної батьківщини дуже важко. Навіть якщо естонська земля і стала для нас другою батьківщиною, а держава допомагає у функціонуванні наших культурних товариств, посприяла у побудові церкви».

У естонських українців та сама проблема, що й у литовських: за результатами останнього перепису їх офіційна кількість скоротилася з 48 000 до 29 000. Мову діти наших співвітчизників вивчають у недільних школах. «Була спроба створити школу, п’ять років існував український клас у російській школі — її директор за походженням українець, отож пішов нам назустріч, — каже пані Коник. — Але довелося той клас закрити: далеко було возити до школи дітей, та й підтримка з боку України, скажемо відверто, була недостатньою — не вистачало підручників, дидактичного матеріалу». Сьогодні є плани піти іншим шляхом — створити школу українського мистецтва, давати мову через мистецтво, вивчення народних ремесел, етнографію, історію, традиції, обряди. А загалом естонські українці кажуть, що ефективнішими шляхами співпраці з Україною є регіональні. Так, завдяки сприянню голови Львівської облдержадміністрації Мирона Янківа на недавньому концерті пам’яті Соломії Крушельницької тут виступили артисти Львівського оперного театру. Вони, каже пані Коник, просто полонили талліннську публіку.

Безперечно значною подією став і приїзд делегації Верховної Ради. І у Вільнюсі, і в Таллінні Голова ВР Володимир Литвин вручав активістам діаспори грамоти й цінні подарунки — годинники. «Щоб час, який вони відмірюватимуть, був щасливий для вас», — побажав він землякам. Очевидно, що однією із запорук щасливих для естонських українців часів є увага з боку України. Про необхідність якої також нагадав Голова Верховної Ради.

З технічних причин у вчорашньому репортажі з Таллінна вийшли похибки в назві естонського парламенту (Рійгікогу) та в імені прем’єр-міністра Естонії Сійма Калласа. Перепрошуємо за неточності.