Напередодні Дня податкової служби України Президент нагородив голову ДПА у Хмельницькій області Володимира Короля орденом «За заслуги» ІІІ ступеня. Це єдина і найвища нагорода серед керівників такого рангу, котра засвідчила цілеспрямовану роботу податківців за всіма напрямами роботи в регіоні.

У контексті сказаного хотілось би зазначити, що Володимир Дмитрович чимало зусиль доклав і для підвищення ролі та авторитету новоствореної структури ДПА України в області — регіонального управління Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів (ДААК), котре очолив молодий, енергійний податківець Валерій Хвостов. За цим напрямом роботи попередні показники аж ніяк не радували не тільки столицю, а й місцеву владу, оскільки сплата спеціальних податків не відповідала економічним реаліям. До того ж збанкрутілі виробники спирту тільки за 2001-й рік заборгували у сплаті акцизного збору більше 30 мільйонів гривень, великі обсяги спирту, що могли б дати прибутки, ще й досі залишаються «вещдоками» низки кримінальних справ.

У такій неординарній ситуації працівники управління ДААК, його керівництво швидко опанували свій новий напрям роботи і вже у поточному році зарясніли перші результати. Як нещодавно зазначалося на колегії обласної ДПА, прогнозні показники десяти місяців у сплаті акцизного збору управління виконало на 106,2 відсотка, а темпи росту до минулого року становили 114,2 відсотка. Завдяки чіткій координації дій з керівниками господарських та торгово-посередницьких структур управління ще зриміших результатів добилося у питаннях збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства. Завдання на другий квартал було виконано на 127,2%, на третій — на 106,3%, а у жовтні цей показник сягнув 164,8 відсотка.

Звичайно, високі результати самі по собі не приходять. Та і великих добросовісних платників, як-от ДП ВАТ «Оболонь Красилівське», ВАТ «Хмельпиво», що в сумі дали в казну вже більше 13 мільйонів тільки за 10 місяців, у регіоні досить мало. В основному доводиться працювати на результат з середніми та малими дрібнооптовими структурами, окремими підприємцями. А серед цього загалу ще надто мало керівників, які ведуть чесну гру з державою.

— Якби серед приватного бізнесу всі працювали так, як директор Хмельницької торгової компанії «Принцип» Сергій Полісюк, — наголошував начальник управління Валерій Хвостов, — податкові надходження були б ритмічнішими і значно помітнішими. Взагалі, хочу зазначити, що керівники «Принципу» не тільки зарекомендували себе як надійні і чесні партнери серед колег (тут навіть дане слово, обіцянка є найвищою гарантією) — вони стали абсолютно прозорими в своїх правилах гри і для державних структур.

Не менш задоволений співпрацею з регіональним управлінням ДААК і директор «Принципу»:

— З цим управлінням зручно працювати, оскільки там згуртувався колектив професіоналів, — каже Сергій Віллянович. — До них ідеш не як до ворогів, що обдеруть, наче липку, а як до серйозних ділових партнерів. І це чи не найважливіший момент розвитку бізнесу в нових умовах.

Щоб читач мав достатнє уявлення про хмельницький «Принцип», варто сказати декілька слів і про цю компанію.

«Народив» її Сергій Віллянович ще будучи вчителем історії, у 1995 році, практично на голому місці. Рік торгував оргтехнікою. А потім свій комерційний локомотив розвернув у бік торгівлі продуктами харчування. І от уже сьогодні на його складах є їстівний та питний асортимент, що перевищує дві тисячі назв із 150 фірм, заводів та підприємств України. Щоправда, реалізація проходить винятково у межах Хмельницької області. За великим рахунком, «Принцип» сьогодні замінив торгові склади колись потужних облспоживспілки, бакалії та інших продторгів, котрі не зуміли вписатися у нові вимоги часу. А молоді підприємливі хлопці, які, за словами пана Полісюка, хотіли шмат хліба і до хліба, на сьогоднішній день вже мають потужну й відому у краї фірму, де є все, що потрібно споживачеві. І не менш показово, що «Принцип», маючи в принципі все, ще й добросовісно платить податки. До 100 тисяч гривень щомісячно. І якби цей приклад добросовісного ставлення до бюджету взяла за основу своєї діяльності хоча б половина приватних структур, пенсіонерам та бюджетникам завтра жилось би краще. А можливо, за підтримки податківців так і станеться: і багаті розумітимуть бідних.