Чому на Вінниччині один із найвищих у державі відсоток добровільної сплати податків
615 мільйонів гривень «внесли» до зведеного бюджету платники податків Вінницької області протягом 10 місяців нинішнього року. Ця сума більша, ніж за відповідний період минулого року, на 70 мільйонів. Важливо, вважає голова обласної податкової адміністраії, державний радник податкової служби другого рангу Анатолій Малярчук , що більше 80% з них сплачено добровільно.
Зміни у свідомості платників податків тут пов’язують з наполегливими й послідовними зусиллями колишнього керівника ДПА України Миколи Азарова щодо зміни стилю роботи самих податківців. Ідеться про активне впровадження у їхню практику ідеології партнерських відносин із суб’єктами підприємництва, що особливо виявляється у справі реанімації виробництва.
— Сприяння у розширенні сфери місцевого виробництва для більшості колективів наших податкових інспекцій стало предметом постійної турботи, — каже головний податківець Вінниччини. — Робота дуже складна, клопітна й довготривала. Неспроста дехто виступав проти таких новітніх функцій податкової. Але, відроджуючи заводи і фабрики, розширюємо коло платників податків. Повірте, працювати на перспективу набагато цікавіше і моральніше, ніж викривати недоліки. Коли в тобі бачать не тільки контролера, а й зацікавленого партнера, в людей, без перебільшення, виростають крила і бажання працювати краще.
Торік у райцентрі Бершадь могли «закрити» відразу три заводи — продовольчих товарів, лікеро-горілчаний і спиртовий — через велику заборгованість перед бюджетом. Однак обрали інший шлях. Місцеві податківці на чолі з Володимиром Когутом сіли за стіл переговорів. Спільно окреслили можливі шляхи порятунку і подальшу перспективу.
Велосипеда при цьому не винаходили. Скористалися чинним законодавством, хоча побігати по інстанціях довелося чимало. Минув рік, і підприємства запрацювали. Нині вони лише акцизів сплатили 3 мільйони гривень. До того ж і трудівники, і керівництво названих заводів кардинально змінили своє ставлення до податківців. Називають їх партнерами, рятівниками...
Минулої осені іноземний інвестор на всіх каналах вінницького телебачення на врочистостях з нагоди другого народження Степанівської птахофабрики, що у Вінницькому районі, однозначно заявив: без податківців свято не відбулося б. А тисячі й тисячі наших земляків сьогодні навряд чи могли б споживати високоякісні та корисні, з відомих причин, яйця з підвищеним вмістом йоду. Анатолій Климович згадує, як ставала на ноги нині добре відома фірма «Nemіroff». П’ять років тому його, вчорашнього виробничника з майже 20-річним стажем роботи, тоді саме призначили начальником Немирівської міжрайонної ДПІ. Спочатку тут теж зіткнулися з неабиякими труднощами. З одного боку, допікали конкуренти, з другого — податківці. Тиск був такий, що підприємство опинилося на межі закриття. «Але закрити ніколи не пізно, — каже А. Малярчук. — А ось послухати людей, дізнатися про їхні наміри, не завадило б».
Півдня президент фірми Яків Грібов «малював мені схеми й діаграми, розповідав про свої задуми. Потім попросив відстрочку сплати боргів на півроку. Ми повірили колективу, і що сьогодні маємо? «Nemіroff» забезпечує вагомий внесок у казну держави. Лише акцизного збору цьогоріч сплатив більш як 140 млн. грн. Головне —розширює виробництво, будує нові корпуси заводу, які вже у вересні наступного року видадуть першу продукцію. А якби ми поставилися до його проблем формально...» Історія з відомим підприємством у Немирові була першим пробним кроком нового підходу співпраці податківців з виробничниками. А далі — більше. Не домагатися свого будь-якою ціною, а вивчати стан виробництва, шукаючи шляхи відродження підприємства, — такого напряму роботи дедалі більше дотримуються в області і, що дуже важливо, це викликає довіру до податківців з боку виробничників. Підтвердження тому — проведення днями співбесіди членів колегії ДПА в області з кожним начальником підпорядкованих інспекцій з питань підтримки бюджетоутворювальних підприємств. Понад 100 суб’єктів підприємництва взяли тепер під свою опіку податківці. Проте, ніде правди діти, ще не всі спішать добровільно сплачувати податки. Малярчук каже: «Не хочу вірити в статистику, за якою близько половини підприємств області збиткові. Особливо це стосується сфери торгівлі. Тут показують або збитки, або роботу, за якої — жодної копійки прибутків. Хитрують. Бо саме їхнє існування уже є доказом того, що в них усе благополучно. Така хитрість усе одно вилізе боком, бо податкові міліціонери також не ликом шиті, з часом набувають дедалі більшого досвіду».
Голова пишається тим, що в колективі податківців усі мають вищу освіту. Незважаючи на це, багато хто і далі вчиться: час потребує нових знань. Тому 40% податківців уже здобули ще одну спеціальність. Про високий професійний рівень підлеглих свідчить і те, що дехто з них нині обіймає нові високі посади: Микола Гринюк та Геннадій Мазур очолили податкові адміністрації у Луцьку та Івано-Франківську, ще деяких працівників переведено на роботу до Києва. Крім професіоналізму, керівник найбільше цінує у підлеглих таку рису характеру, як людяність. Почином людяності Анатолій Климович називає розпочате своїм попередником, нині народним депутатом України Ігорем Кальніченком, шефство податківців над Тульчинською школою-інтернатом та іншими подібними закладами Вінниччини. Малярчук сумлінно продовжує цю справу. Досвід такої «неподаткової» роботи, до речі, запозичили податківці з деяких інших областей.
Малярчук сам охоче займається спортом і підтримує юних спортсменів-боксерів. Коли намагається когось переконати в необхідності сумлінно платити податки, завжди наводить приклад з боксером Кличком. Віталій після однієї з перемог отримав значну суму гонорару. З неї сплатив належний податок. Про це Анатолію Климовичу розповів брат Віталія — Володимир. А в кабінеті, до того ж, зберігає подарунок — боксерські рукавички з автографами Кличків. На знак поваги до них як спортсменів і свідомих платників податків.
Вінниця.
