Деякі спостереження щодо зміни влади в області
Уперше, принаймні за останні десять років, у Черкасах на обласному рівні не святкували Дня працівників сільського господарства. Офіційно влада не поінформувала, чому скасовано проведення раніше запланованого заходу. Джерела з «Білого дому» повідомили, що «провал» з урочистим відзначенням найшанованішого в аграрній області професійного свята прямо пов’язаний з відставкою голови облдержадміністрації Володимира Лук’янця. До речі, заслуженого працівника сільського господарства.
«Боротьба з буряком»
Однак не лише зняття з найвищої обласної посади В. Лук’янця спричинило відмову від урочистостей. Самі винуватці свята доклали чи, навпаки, не доклали рук, щоб воно відбулося, як завжди, в найбільшому палаці культури області піднесено і розмаїто. Прямо кажучи, цієї осені область «по всій програмі» завалила завершення збирання пізніх сільськогосподарських культур, а деякі райони не впораються з цим і до «зелених віників».
Серед безнадійних аутсайдерів — Лисянський район, де на плантаціях цукрових буряків ще залишаються невикопаними понад 600 гектарів солодких коренів. Якщо лисянці копатимуть їх і далі такими темпами, як досі, то, за підрахунками обласного управління сільського господарства, на «боротьбу з буряком» їм знадобиться не менш як... 200 днів! Під сніг також, очевидно, піде не зібрана на половині засіяних площ кукурудза. Вже пропали на багатьох полях соняшник, круп’яні культури.
У чому ж причина катастрофічного стану сільського господарства в Лисянському районі, та й не тільки в цій галузі і не лише в одному районі? Причин, як завжди, багато.
Найголовніша, і про неї не стомлюються говорити старі керівники-аграрії, — у відсутності в області будь-якої кадрової політики. Як, утім, і в державі. Але зараз ми говоримо про окремо взятий регіон, де, можливо, легше зманеврувати, відстояти свою думку і довести її правильність конкретним позитивним результатом.
На жаль, саме цих якостей й бракує багатьом районним керівникам. Відразу після призначення молодого, недосвідченого Володимира Коваля головою Лисянської райдержадміністрації усім було зрозуміло, що ця людина не потягне сільськогосподарський район. Не буде в неї ні авторитету, ні підтримки серед місцевих керівників. Так і вийшло. Район занепадав на очах. Не раз і не два зверталися лисянці, керівники обласних управлінь до голови облдержадміністрації В. Лук’янця з проханням вирішити кадрове питання. Але він усе зволікав, не приймав уже «перезрілого» рішення. Врешті, навесні цього року думали-думали, куди відправити В. Коваля, і надумали: навчатися до Києва, в Академію державного управління! «Абітурієнт» також полегшено зітхнув і,схоже, все літо готувався до майбутнього столичного життя. А район без керма і вітрил кидало, немов у штормовому морі. Нарешті у вересні звільнений голова райдержадміністрації відбув гризти граніт науки управління. Однак район аж до листопада залишався таким же «некерованим». Щойнопризначеному голові райдержадміністрації доведеться все починати з нуля, піднімати його і зневірених людей з колін.
Не встигали запам’ятати
Проте «лисянська історія» — лиш один штрих до кадрового «гопака». В Канівському та Христинівському районах голів місцевої держадміністрації міняли з такою швидкістю, що їх не встигали запам’ятати в обличчя. В Катеринопільскому, навпаки, добре запам’ятали — керівник району виявився хабарником, і його застукали з трьома тисячами «зелених» просто в робочому кабінеті. В Чигиринському районі за чотири роки змінили чотири голови. Один із нині звільнених докерувався до того, що почав займатися «рукоприкладством до підлеглих»...
На підставі численних недоліків у керівництві областю Головне контрольне управління адміністрації Президента провело нещодавно комплексну перевірку. Результати її виявилися невтішними. «За роки незалежності Черкаська область, — констатували столичні ревізори в підсумковому документі, —перетворилася з промислово-аграрної на аграрно-промислову. При цьому обсяги виробництва зменшилися майже в 1,7 разу. Фактично втрачені такі пріоритетні галузі виробництва, як машинобудування, радіоелектроніка, меблева промисловість, виробництво телевізорів, електропобутових приладів, виробів будівельної індустрії тощо». В сільському господарстві, яким колись славилася Черкащина, також втрачено завойовані позиції, загублено цілі галузі, занапащена соціальна сфера.
Куди зникло держмайно?
Пролили світло перевіряльники і на стан справ у регіональному підрозділі Фонду держмайна. За їхніми висновками, облдержадміністрація, якій постановою Кабміну було передано повноваження з управління державними корпоративними правами 81 господарського товариства, керує нині лиш вісьмома об’єктами. До того ж ці товариства «не мають стратегічного значення для економіки області і безпеки країни. Державна частка акцій в їх статутному фонді не перевищує 25 відсотків. Усі ці відкриті акціонерні товариства працюють збитково, мають велику кредиторську заборгованість». А де ж поділася решта переданих в управління облдержадміністрації товариств? Виявляється, на основі генеральної угоди між Фондом держмайна та облдержадміністрацією останній передано повноваження з управління тільки у 43 товариствах. Мало того, проаналізувавши далі рух державного майна, столичні контролери з’ясували, що, фактично, облдержадміністрації було передано повноваження всього по 30 підприємствах, три чверті з яких уже... продано.
Куди пішли гроші, комісія не вказала. Принаймні як був дірявим обласний бюджет, так ним і залишився. Доходна його частина поповнюється зі значним відставанням від планових завдань. Податкові надходження становлять лише 62,3 відсотка від запланованого на рік. А план з податку на прибуток підприємств і організацій, що належать до комунальної власності, виконано всього на 30,6 відсотка. До того ж залишається понад 60 мільйонів гривень боргу в заробітній платі працівникам небюджетних організацій.
У критичному стані — охорона здоров’я. За останні роки захворюваність на туберкульоз зросла майже вдвічі, за дитячими онкологічними недугами область міцно посідає перше місце в Україні. І є також єдиною областю в державі, де не функціонує обласна дитяча лікарня. Її будівництво колись розпочали, але вже десяток років, як воно заморожене.
Натомість, як гриби після дощу, з’явилися розкішні будівлі філій столичних, харківського і дніпропетровського банків. Вражає монументальністю і величчю поруч з недобудованим приміщенням обласної філармонії «храм» фіскальних органів області. Ці та інші проблеми порушували нещодавно на сесії депутати обласної ради.
...Ось така «прелюдія» до відставки голови Черкаської облдержадміністрації Володимира Лук’янця. В керівництві області він працював з 1994 року — першим заступником голови облдержадміністрації, одночасно головою обласної Ради і головою облдержадміністрації. До цього був і першим секретарем обкому комсомолу, і головою колгоспу, і першим секретарем Христинівського райкому партії. Неординарна особистість, суперечливий характер, неабиякий досвід. Але йому всього 46 років. І про Лук’янця, я гадаю, ми ще почуємо.
Черкаська область.
