Завершився офіційний візит Голови Верховної Ради України Володимира Литвина до Естонії. Його тепло приймали в засніженому Таллінні: і в парламенті, і в уряді та президентурі. Володимир Литвин став першим Головою Верховної Ради, що відвідав цю країну з офіційним візитом. З одного боку, добре, що лідер парламенту побував нарешті в цій успішній балтійській країні, з другого — шкода, що це лише перший візит. Утім, сторони демонстрували оптимізм щодо перспектив двостороннього співробітництва. Так, Голова Рійгіколу (парламенту) Естонії Тоомас Саві нагадав: «Наші відносини мають 81-річну історію, адже перший договір між Україною та Естонією було підписано ще 25 листопада 1921 року». Можливо, частково й тому естонці справді ставляться до України із симпатією.
«Приємно відчувати добре ставлення, сердечність у стосунках», — зазначив Голова Верховної Ради Володимир Литвин під час зустрічі з Прем’єр-міністром Естонії Сіймо Калласом. «Ми завжди раді, коли зустрічаємо українських гостей, з великим інтересом спостерігаємо за розвитком України і завжди, як тільки могли, підтримували її. Робитимемо це і надалі», — запевнив естонський прем’єр.
Естонія — без п’яти хвилин член Євросоюзу і НАТО. «Той досвід, що ми маємо в переговорах з ЄС, буде, звичайно, дуже корисний для наших друзів українців», — переконаний Голова естонського парламенту Тоомас Саві. Безперечно, але «друзям українцям» був би корисний і актуальніший, як на тепер, досвід роботи Рійгіколу. Тиша, спокій, ділова атмосфера, відсутність словесних баталій — усе це вразило членів української делегації, які побували на засіданні парламенту. Це значною мірою пояснює й успіх Естонії в адаптації національного законодавства до європейських стандартів. «Естонський парламент, якщо потрібно, засідає до другої ночі, а то й довше. А в нас був лише один такий випадок — конституційна ніч, — поділився з журналістами роздумами Володимир Литвин. — Дуже важко після 18-ї умовити депутатів попрацювати...». До речі, Україні для забезпечення безперервності процесу адапатції щороку потрібно запроваджувати не менш як 500 гармонізованих з міжнародними та европеськими національних стандартів.
Таллінн інтенсивно й урочисто готується до Різдва і Нового року, центр його сяє святковими вогнями. І країна загалом уже тепер, ще до вступу до ЄС, здається природною частиною об’єднаної Європи. Тієї анекдотичної неквапності, яку приписують естонцям, й близько немає в усьому, що стосується реформ, впровадження новітніх технологій. Естонський прем’єр Сіймо Каллас продемонстрував Володимирові Литвину новітнє обладнання зали, де відбуваються засідання Кабінету міністрів. Це вражає. Міністрам не потрібно тягати за собою папери — все комп’ютеризовано, все по-суперсучасному, за годину роботи розв’язують безліч питань.
Що станеться з двосторонніми економічними відносинами після вступу Естонії до Євросоюзу? «Ми імпортуємо з України сталь для подальшої обробки і в ході переговорів з ЄС доб’ємося того, що цей історично усталений імпорт з вашої держави потрапить під відповідні квоти», — запевняв Сіймо Каллас. Сталь — чутливе питання в европейській торгівлі, особливо, коли така держава, як Україна, не є членом СОТ і не визнана країною з ринковою економікою. Однак підхід Естонії у цьому і, сподіватимемося, в інших питаннях цілком прагматичний.
«Який євроінтеграційний досвід Естонії можна було б запозичити Україні?» — запитали журналісти Володимира Литвина. «У ході переговорів треба жорстко, чікто й аргументовано відстоювати інтереси країни», — відповів він. Водночас Голова ВР виніс і інше враження з розмови з естонським прем’єром: «Щодо евроінтеграції України, то пан Прем’єр-міністр дуже точно підмітив: якщо мета визначена, то необхідно до неї йти швидко, послідовно і діяти цілеспрямовано».
 
Таллінн.