Минулого тижня хвиля від’єднань підприємств комунального господарства докотилася до Києва — вперше газопостачальники перекрили заслінки для столичних котелень і обмежили подання палива на місцеву ТЕЦ. Як казали в кулуарах, саме ця обставина прискорила проведення спільного засідання Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки і правління Асоціації міст України, що відбулося 27 листопада.

Утім, проблема з енергозабезпеченням міст назрівала давно: дебіторська заборгованість усіх категорій споживачів — населення, бюджетників і госпрозрахункових підприємств та організацій — за надані житлово-комунальні послуги в останні 11 років щорік збільшувалася на 10 відсотків і досягла критичної величини у 8,5 мільярда гривень. Мало не 20 відсотків річного бюджету держави!
У свою чергу, комунальники нарощують свій борг перед тепло- і електроенергетиками, а тим — нема чим платити за енергоносії. Отакий ланцюжок виходить. І тому учасники засідання спробували бодай концептуально визначити ті заходи, яких мали вжити законодавці, виконавча влада всіх рівнів, самі комунальники та споживачі їхніх послуг, щоб переламати ситуацію. Мабуть, тому спільне засідання не обмежилося прийняттям авральних рішень.
Тон обговоренню проблеми задав голова відновленого півроку тому Держкомітету України із житлово-комунального господарства Григорій Семчук. Проте суть його доповіді зводилася до необхідності вдосконалення наявної нормативно-правової бази, для чого треба прийняти 170 (!) законів, підзаконних актів та інших регламентуючих документів. Якби справа була лише в паперах! Одне слово, доповідь Григорія Семчука більше скидалася на спробу пристібнути до господарської, по суті, проблеми наших законодавців. Хоча взаємна відповідальність споживачів і постачальників житлово-комунальних послуг, безперечно, має бути закріплена законом.
Конкретніше і змістовніше було окреслено шляхи виведення з кризи комунальної галузі у виступі віце-президента Асоціації міст України Мирослава Питцика. Сформульовані ним пропозиції, підтримані присутніми на засіданні мерами міст України, і лягли в основу прийнятого рішення. Головне, на чому зійшлися всі присутні, — вивести з кризи житлово-комунальне господарство країни неможливо за рахунок підвищення тарифів на тепло, водопостачання, побутовий газ та електроенергію.