Такими оціночними визначеннями рясніє проект постанови Верховної Ради, прийнятий на засіданні Спеціальної контрольної комісії з питань приватизації під час звіту Фонду держмайна. Йшлося про виконання Державної програми приватизації за 2001 рік. 

Водночас розглянуто інформацію Державної податкової адміністрації та Мін’юсту про відчуження державного майна способами, не передбаченими законодавством про приватизацію. За висновками комісії, роботу Фонду держмайна за звітний період слід визнати недостатньою. З огляду на те, що не досягнуто основної мети, визначеної Державною програмою на 2000—2002 роки. А саме — створити сприятливі умови для підвищення ефективності в роботі приватизованих підприємств і на цій базі досягти збільшення надходжень до держбюджету. Водночас фонд припустився низки помилок та порушень законодавства. Серед них найістотнішими визнано такі: по-перше, продаж контрольних пакетів акцій підприємств, котрі мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави, юридичним особам, репутація та інвестиційна платоспроможність яких не пройшли достатньої перевірки; по-друге, неефективне залучення радників до проведення приватизації об’єктів енергетики, що потягло за собою значні витрати бюджетних коштів; по-третє, незадовільний стан приватизації об’єктів незавершеного будівництва. Зрештою, це й недостатній контроль за дотриманням новими власниками приватизованих об’єктів умов, визначених договорами купівлі-продажу, зокрема інвестиційних зобов’язань.

Фонду вказано, що він не створив необхідних умов для залучення до приватизації державних підприємств власників, здатних забезпечити стабілізацію та подальший розвиток виробництва на цих об’єктах. А також належним чином не здійснив контроль за виконанням умов договорів з представниками органів, уповноважених управляти державними корпоративними правами.

У переліку негативів також і те, що ФДМ не забезпечив ефективного використання коштів спеціального фонду державного бюджету. Зате спромігся перевищити нормативи розподілу коштів, виділених на заходи з приватизації. Принаймні дивний той факт, що фонд досі не склав повного реєстру державного майна. Серйозним недоліком визнано також невирішення питання захисту прав дрібних інвесторів у процесі приватизації. Значних збитків державі завдано внаслідок застосування штучно створених банкрутств з наступним примусовим продажем майна.

Для усунення зазначених та інших недоліків у роботі Фонду держмайна намічено конкретні заходи. Визначено також завдання для Кабміну. Серед них таке радикальне, як ліквідація акціонерних та холдингових компаній, діяльність яких є збитковою, а також тих, що порушили законодавство під час відчуження переданого їм державного майна. Кабмін зобов’язано вдосконалити законодавчу базу щодо системи управління державними корпоративними правами, а також розробити норми відповідальності покупців за невиконання умов купівлі-продажу державного майна. Контроль за виконанням цієї постанови покладено на Спеціальну контрольну комісію Верховної Ради з питань приватизації.