Заслін злу можна поставити спільними зусиллями

Шановний пане Голово!

Шановні учасники!

Дозвольте подякувати вам за теплий прийом і надану змогу виступити на цьому представницькому форумі, накреслити бачення особливостей боротьби з тероризмом і організованою злочинністю в нинішніх умовах з урахуванням досвіду нашої країни і перспектив розвитку співробітництва у рамках ПАЧЕС.

Україна, яку я маю честь представляти, завжди послідовно виступала і виступає за підтримання міжнародного правопорядку і вжиття дієвих заходів проти організованої злочинності і тероризму.

У цьому контексті хотів би зазначити, що Україна приєдналася до міжнародної антитерористичної коаліції і підтримала проведення воєнної операції у рамках реалізації права на індивідуальну і колективну самооборону.

Нині тероризм став загрозою не лише для окремих країн і урядів, а й для регіональної і глобальної безпеки світу. Події у Москві 23 жовтня цього року не тільки географічно наблизили проблему тероризму до України. Під час цих подій постраждали наші громадяни. Керівництво української держави з усією серйозністю поставилося до загрози подальшого поширення тероризму.

Без перебільшення можна сказати, що тероризм і організована злочинність кидають виклик усій цивілізованій світовій спільноті. Водночас міцніє розуміння того, що лише своїми зусиллями цю проблему не розв’язати.

У сучасних умовах поширення тероризму, набуття ним дедалі організованіших форм, злиття терористичних організацій з організованою злочинністю змушують нас по-новому поглянути на цю проблему і оцінити її негативні вияви.

Так само, як і тероризм, організована злочинність стала нині глобальним явищем. Якщо раніше її рідко коли розглядали як проблему, що виходить за рамки національної держави, то за останні десятиріччя вона увійшла в конфронтацію зі світовою спільнотою і перебуває в центрі її уваги.

Очевидною є гостра потреба об’єднання зусиль світової спільноти і регіональних організацій у протистоянні наростанню зла, визначенні перспективних напрямів розвитку співробітництва держав у цьому напрямі.

Хотів би наголосити, що згідно з резолюцією Ради Безпеки ООН 1373 Україна вжила на національному рівні низку заходів, спрямованих на боротьбу з тероризмом. Вони стосуються таких напрямів:

— посилення національного законодавства з цих питань;

— запобігання фінансуванню терористичних організацій;

— вжиття заходів із запобігання можливим терористичним актам;

— активізація співробітництва правоохоронних органів України з аналогічними структурами інших держав;

— запобігання та протидія переміщенню через державний кордон України терористів, а також зброї, боєприпасів, речовин, які можуть бути використані цими організаціями.

Окрім того, хочу зазначити, що важливою ініціативою нашої держави стала пропозиція про створення міжнародної організації для координації зусиль.

Водночас в умовах загострення міжнародної ситуації великого значення набуває виважена зовнішня політика країн Чорноморського регіону. При цьому, на моє глибоке переконання, питання правового забезпечення і координації дій у боротьбі з тероризмом і організованою злочинністю мають належати до пріоритетних напрямів внутрішньої і зовнішньої політики наших країн. 

Через країни Чорноморського регіону, до яких належить і Україна, пролягли численні нелегальні канали перевезення зброї і наркотиків, міжнародної торгівлі людьми, нелегальної міграції та ін.

Гадаю, питанням першорядної ваги є злочини в економічній сфері, котрі не тільки сприяють матеріальному посиленню організованої злочинності, а й часто-густо зазіхають на економічну безпеку окремих держав і Чорноморського регіону загалом.

Вважаю продуктивним досвід тих країн, у тому числі України, котрі пішли шляхом створення у структурі правоохоронних органів спеціальних підрозділів, чия діяльність спрямована на протидію організованій злочинності в економічній сфері. Водночас не можна забувати і про те, що важливим елементом антитерористичних заходів є боротьба з фінансуванням тероризму, з нелегальним «відмиванням» грошей.

Проблема торгівлі людьми. На жаль, Україна залишається джерелом постачання жінок і дівчат у країни Європи і Азії для сексуальної експлуатації. Наші громадяни, нелегально переправлені за кордон, часто стають об’єктами залучення до злочинної діяльності, потрапляють у боргову кабалу тощо.

На національному рівні розроблено план дій із запобігання таким злочинам, створено спеціальні підрозділи, призупинено ліцензування низки приватних підприємств і компаній, причетних до цього протизаконного бізнесу. Україна співпрацює з урядами інших країн у проведенні відповідних розслідувань, бере участь в інших міжнародних заходах із розв’язання цих проблем.

Слід вважати необхідним подальше поглиблення співробітництва країн ЧЕС у розв’язанні даної проблеми, зокрема, вдосконаленні законодавства наших держав щодо порядку виїзду та в’їзду іноземних громадян і осіб без громадянства, а також їх працевлаштування.

Але ключ розв’язання проблеми — в докорінному поліпшенні соціальної обстановки в регіоні, матеріальних умов життя людей.

Контрабанда наркотиків також є нагальною проблемою, з якою стикається Україна та інші держави Чорноморського регіону, адже саме тут пролягають численні нелегальні торговельні шляхи зі Сходу на Захід. Загальновідомо, що наш регіон, по суті, є транзитним у переправлянні наркотичних засобів.

Ця проблема свідчить про необхідність поліпшення роботи митних служб, координації їхньої діяльності з роботою правоохоронних органів, запровадження жорсткішого міграційного законодавства. Нам варто було б подумати і про розробку регіональної програми з боротьби з поширенням наркоманії.

Накреслені питання далеко не вичерпують усього спектру проблем, пов’язаних з економічними і соціальними виявами організованої злочинності і тероризму. Комплексне їх розв’язання — в подальшому поглибленні співробітництва країн нашого регіону, зокрема у правовій сфері. З огляду на це хочу зазначити, що в Україні є спеціальне законодавство, положення якого спрямовані на протидію організованій злочинності і тероризму.

Серед відповідних законодавчих актів слід передусім виокремити норми Кримінального кодексу України, що передбачають сувору кримінальну відповідальність за вчинення злочинів у складі організованих злочинних угруповань, за тероризм, захоплення заручників, наркоторгівлю, торгівлю людьми тощо. Новий Кримінальний кодекс, прийнятий Верховною Радою України торік, істотно вдосконалив відповідні норми з урахуванням нинішніх реалій суспільного розвитку і світової практики.

В Україні чинний також Закон «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю». У ньому передбачено основні напрями державної політики і організаційно-правові форми боротьби з цими проявами.

З огляду на необхідність удосконалення діяльності державних органів України у сфері запобігання та подолання кризових ситуацій, спричинених екстремістськими або терористичними актами, цього року створено спеціальний Антикризовий центр. Робочим органом його визначено штаб Антитерористичного центру при Службі безпеки України.

Основні завдання  центру — це координація заходів, здійснюваних центральними органами виконавчої влади і спеціальними органами, на які прокладено виконання функцій боротьби з тероризмом. Наша держава також приєдналася до низки міжнародних договорів, що стосуються обговорюваної проблеми. Україна є стороною Договору про співпрацю держав—учасниць СНД з боротьби зі злочинністю і тероризмом (набрав чинності 14 вересня 1999 року). Підписано відповідні угоди між урядами держав—учасниць ЧЕС (від 2 жовтня 1998 року), а також між урядами держав ГУУАМ про співробітництво у сфері боротьби з тероризмом та іншими небезпечними проявами (від 20 липня 2002 року). Ратифіковано також Міжнародну конвенцію про боротьбу з фінансуванням тероризму (від 9 грудня 1999 року). У cічні цього року Україна ратифікувала Європейську конвенцію 1977 року з цього питання. Наша країна стала учасницею також низки іншиx важливих міжyрядових і міжвідомчих угод з питань протидії організованій злочинності і тeроризмy.

Ми підготувaли і внecли на розгляд парламeнтy проект законy «Про боротьбу з тepоризмом», який передбачає основні засади і форми боротьби з цим небезпечним явищем, визначає функції й компетенцію відповідних правоохоронних органів.

Ефективність роботи в цьому напрямі залежить від того, наскільки комплексно здійснюється підхід. Було б помилкою зводити правозастосувальну діяльність і на національному, і на регіональному рівні лише до кримінально-правової політики. Поряд із нею на боротьбу з тероризмом і організованою злочинністю мають бути зорієнтовані відповідні норми кримінального, адміністративного, цивільного, господарського, кримінально-процесуального, виправно-трудового та інших галузей законодавства.

Лише концентрація усіх зазначених заходів зможе дати бажаний результат. Водночас відповідне забезпечення боротьби із зазначеними протиправними явищами треба здійснювати на належному науковому і технічному рівні.

Гадаю, на часі потреба розробки і прийняття спеціальної конвенції, присвяченої співпраці держав—членів ПАЧЕС у галузі боротьби з організованою злочинністю і тероризмом, що визначала б головні напрями й форми такого співробітництва, а також створення регіонального Центру з розроблення єдиної політики та координації дій.

Дозвольте висловити тверде переконання в тому, що розпочатий нині діалог між парламентами наших країн переросте в постійний обмін думками, в конструктивний діалог парламентських делегацій з найактуальніших і найболючіших проблем регіону. 

Дякую за увагу.