Через місяць після нашої розповіді про скандал, повязаний із забудовою земель природно-заповідного фонду Національного науково-дослідного центру «Нікітський ботанічний сад», його взялося розв`язати керівництво Верховної Ради Криму. Голова Ради Борис Дейч розпорядився з`ясувати, що насправді відбувається з будівництвом на заповідній території?

Розбиралися в ситуації практично всі учасники півторарічної скандальної історії на місці спорудження фітоцентру, яке будівельна компанія «Консоль» не припиняла навіть у дні вшанування 190-ліття всесвітньо відомого шедевру паркового мистецтва і біологічного науково-дослідного центру Європи, — на території його колишнього нижнього розарію площею 7,47 га, де донедавна милувала зір багатюща колекція з майже тисячі сортів троянд.

«Ламання списів» у дискусіях звелося до того, про що ми вже писали: якщо не зупинити бурхливого будівництва, то ботсаду, який дарував людям вишукані квіти, доведеться вже самому приймати їх — в пам`ять про національні наукові надбання, що були гордістю Криму та всієї України.

Шпариною для нинішнього і можливих наступних забудов охоронної зони стало те, що останній акт землекористування ботсаду був виданий у 1970 році. Згідно з документом, на той період територія становила 269 гектарів, але кордони в натурі виділені не були, як не було проведено і зонування всієї території з точки зору природно-заповідного фонду.

Два останні роки Рескомзем автономії і Держкомзем України працювали над новим актом землекористування. Відповідно до нього сьогодні в ботсаду теж 269 гектарів землі, але другий етап цього процесу —проект організації території — передбачає вже 143 гектари землі природно-заповідного фонду Нікітського саду: 120 га природного заповідника мис Мартьян і 23 га паркової зони, куди входять парки Верхній, Нижній, Монтадор і Приморський. А решту — 126 гектарів донедавна охоронної землі, замість статусу природно-заповідних, скоро і несподівано визнають землями господарського призначення?!

Глава Рескомзему вважає, що земля колишнього розарію, яку забудовує фітоцентр, не має особливої цінності й будувати тут можна. На оцінку Мінекоресурсів України про те, що дозвіл на це повинен надаватися указом Президента, в Держкомземі і Рескомземі автономії, схоже, не зважають.

Саду хронічно бракує державного фінансування: одного мільйона гривень — 14 відсотків бюджетних параметрів — ледь вистачає на зарплату, і 86 відсотків коштів «Нікіта» натужно заробляє самостійно. А щоб утримувати науку і житловий фонд півторатисячного селища, потрібно щонайменше 20 мільйонів гривень, не врахованих у програмі розвитку ботсаду.

Один із проектів розвитку — будівництво фітоцентру з трьох лікувальних корпусів — здійснює фірма «Консоль», яка досі не виконала дане понад рік тому зобов`язання газифікувати селище. Її керівництво твердить, що держакт на землю, документація на будівництво нульового циклу і решта належних документів видані Ялтинським міськвиконкомом, а за скалічені на колишньому розарії «Нікіти» цінні дерева «Консоль» уже виплатила штрафу 32 тисячі гривень. Але екологи не можуть погодитися з тим, що «фірма протягом усього часу забудови продовжує порушувати договір, пускає свою техніку через заповідні території, шкодить грунту, рослинам і екосистемі в цілому».

Обурені відторгненням земель ботсаду під будівництво, природолюби називають цей процес варварською акцією проти зеленої перлини Криму. Дивуються, як можна продовжувати будівництво без екологічної експертизи і чому вони досі не можуть отримати відповідь на питання, чи будуть тут змуровані ще й приватні будинки?

Коли розпочиналося це будівництво, з ініціативи ветеранів Нікітського ботсаду і Массандрівської селищної ради було організовано зібрання громадян. Після цього скликана позачергова сесія селищної Ради звернулася до керівництва ботсаду і фітоцентру, в міськвиконком і прокуратуру Ялти, (яка винесла протест на це будівництво, але його було відхилено), з закликом зупинити будівництво до розробки і подання його проекту.

Сьогодні місцеву владу і екологів непокоїть те, що на їхні конкретні численні й давні питання немає жодної відповіді. А замість декоративної огорожі вже з`явився кам`яний паркан на десяти кілометрах заповідного парку Монтадор, допущено самовільне будівництво на заповідному мисі Мартьян. Влада виявилася безсилою припинити забудову охоронних територій, а результатом звернень противників незаконного будівництва стало те, що... воно набуло аврального характеру.

Поки що першим результатом зустрічі керівництва Верховної Ради автономії, ботсаду, Рескомзему, фітоцентру і фірми «Консоль» став широкий резонанс навколо забудови земель Нікітського ботанічного і визнання цієї проблеми владою.

Під час зустрічі йшлося про ситуацію не лише в ботсаду, а у й селищі Нікіта, де прокуратурою АРК встановлено факти незаконного здійснення будівельних робіт посадовими особами ВАТ «Нікіта» під час реконструкції літнього майданчика кафе «Квіткове», а також самочинних будівельно-монтажних робіт, здійснюваних ЗАТ «Дружба народів Нова». Виявлено окремі порушення в оформленні документів на право володіння землею і початок організації робіт.

На запитання, чи буде припинено будівництво, яке почалося з порушеннями і надалі завдає шкоди природі, відповіді нема. Та впевненість у тому, що вона не забариться, міцнішає, бо найвищі урядовці автономії уже визнали — ця ситуація не робить честі ні їм, ні владі на місцях, тут очевидні порушення законодавства та зневага своїх посадових обов`язків чиновниками різного рангу задля особистих інтересів їх і новітніх «палацоманів», апетити яких сягли вже й земель загальнонаціонального значення.

Крим.