Лаври найпопулярнішої у світі овечки Доллі першому в Україні клонованому бичку не загрожують. Його імені навіть ніхто і не знає. А місце народження все-таки в історії залишиться: це Харків. Спільними зусиллями науковців Інституту проблем кріобіології і кріомедицини НАНУ та Інституту тваринництва Української академії аграрних наук і з’явилося на світ живе диво наукової думки. Та головна гордість харківських учених-тваринників — це виведені тут надпродуктивні кроси і технології їх вирощування.
Мало хто здогадується, що отримати цінне хутро і достатні для годування країни кілограми кролятини, яловичини, свинини і баранини тільки в одному Інституті тваринництва нам допомагають 74 кандидати і доктори наук, а також майже 450 співробітників. А координує інститут свої дослідження з 30 науковими й навчальними закладами України. З участю його науковців створено десять вітчизняних порід і майже сто нових типів і гібридів сільськогосподарських тварин, продуктивність яких перевищує батьківські форми на 12—15 відсотків.
Нині розроблену співробітниками Інституту тваринництва вітчизняну технологію збирання, оцінки, розведення і кріоконсервування сперми і трансплантації ембріонів широко впроваджують не тільки в Україні, Росії, а і в інших країнах. П’ять розробок інституту удостоєні державних премій, майже 300 захищені авторськими свідоцтвами і патентами. Лише протягом кількох останніх років інститут передав у впровадження 47 завершених наукових розробок.
Широке застосування знайшла ефективна система супроводу молочної галузі, котра поєднує організацію селекційного процесу з використанням найкращих генетичних ресурсів і оптимальної системи утримання тварин з урахуванням можливих реконструкцій. У результаті впровадження цих розробок у двох господарствах Харківської області і одному в Донецькій продуктивність доведено до 5 500 кілограмів молока на корову за рік. При цьому на 8—15 відсотків знижено затрати праці на виробництво основної продукції.
— На оригінальній методологічній основі наші фахівці розробили програмні засоби, що відповідають найвищому світовому рівню, — каже директор Інституту тваринництва Григорій КУЗНЕЦОВ. — Тепер ми маємо на озброєнні потужний засіб моніторингу систем штучного селектогенезу молочної худоби і управління селекційним процесом із використанням генетичних маркерів груп крові і новітньої комп’ютерної техніки. Відтепер немає потреби в попередньому проведенні первинного племінного обліку за канцелярськими технологіями, що істотно знижує затратами праці і коштів. Ноу-хау харківських учених впроваджено в лабораторії генетики Інституту тваринництва, Інституті сільського господарства Полісся, експериментальних і дослідних господарствах України.
— У господарствах інституту, — продовжує директор, — таких, як «Кутузовка», «Гонтарівка», «Українська Слобідська», широко впроваджують енергозбережну технологію виготовлення силосу із злаково-бобових сумішей з підвищеним умістом протеїну. Виробництво силосу в цих господарствах із суміші кукурудзи і сої забезпечило підвищення вмісту протеїну в ньому на 30—35 відсотків. При цьому врожайність силосних культур не постраждала, а продуктивність жуйних тварин зросла на 11—16 відсотків.
Розроблена інститутом нова технологія промислового виробництва свинини з потужністю 12 тисяч центнерів на рік дає змогу збільшити продуктивність тварин на 10—15 відсотків, а затрати праці знизити на 20—30 відсотків. До того ж за утримання на відгодівлі дев’яти тисяч голів однорічного молодняку і 760 свиноматок можна скоротити витрати кормів майже на п’яту частину, а собівартість продукції знизити на 10—12 відсотків. Не випадково на базі Інституту тваринництва УААН передбачено створити асоціацію виробників продукції свинарства, котра вирішуватиме питання розробки довгострокових концепцій розвитку галузі, селекційно-генетичних програм удосконалення порід, реалізації племінної продукції.
Але це ще не всі завдання, що їх ставить перед ученими-тваринниками Комплексна програма облдержадміністрації сільськогосподарського розвитку регіону до 2010 року. У трьох племінних господарствах області — ВАТ «Степок» та «Іллічівка» Барвінківського району і ДП «Чувиріне» Вовчанського району — з участю співробітників інституту ведеться селекційна робота з підвищення інтенсивності зростання, плідності маток і поліпшення якості вовни. А у двох племгосподарствах Харківщини — радгоспі «Кінний завод 124» і у фермерському господарстві «Сніжків» — науковці працюють над удосконаленням чотирьох порід коней: української верхової, російської та орловської рисистих та новоолександрівської важковагової. Із восьми тисяч голів коней в області нині налічується 540 племінних. Роботу з відновлення поголів’я коней держава визнала особливо важливою, адже за останні десять років воно скоротилося в господарствах області майже уп’ятеро.
Передбачено також кроки й до нарощування поголів’я птиці та збільшення обсягів виробництва продукції птахівництва. Ідеться про вирощування птиці вітчизняної селекції, краще пристосованої до місцевих умов, про залучення інвестицій до цієї галузі за рахунок поетапної заміни технологічного обладнання, про використання племінного матеріалу птиці з високими продуктивними генетичними задатками.
Програма сільськогосподарського розвитку області ставить перед Інститутом тваринництва завдання — забезпечити споживання яєць на душу населення на рівні 215 штук на рік.
Окремим рядком виділено забезпечення галузей птахівництва і свинарства збалансованими кормами, створення обласного фонду фуражного зерна не менш як 70 тисяч тонн. Розроблено і випробувано організаційно-технологічну схему виробництва комбікормів безпосередньо у господарствах із власного зерна і білково-вітамінних мінеральних добавок з використанням малоенергоємних і дешевих технічних засобів, пропонованих інститутом.
Головний висновок селекціонерів-тваринників нині короткий і однозначний: «Природа без «співавторів» обійдеться... Людина, схоже, — ні».