Для більшості іноземців знайомство з Україною починається з отримання візи. Тобто з відвідання нашого посольства або консульства. Сюди закликають звертатися і співвітчизників, які потрапили в біду на чужині. Про те, як працює цей форпост української зовнішньої політики, кореспондент «ГУ» попросила розповісти начальника консульського управління департаменту консульської служби МЗС України Ігоря ДІРА.

— Кажуть, що українські громадяни, передусім нелегальні мігранти, бояться звертатися до наших консульських установ за кордоном. Чому, як ви гадаєте?

— Найпевніше, це пережиток радянських часів. Адже з нашого боку застосування будь-яких репресивних заходів нелегальним мігрантам не загрожує. Навпаки, наше завдання — захищати права та інтереси своїх співвітчизників незалежно від того, легально чи нелегально вони перебувають на території іншої країни. Якщо ви станете на консульський облік або просто залишите свої координати в українському посольстві чи консульстві, то зможете розраховувати на нас у разі виникнення якихось непередбачених обставин. Приміром, ми зможемо допомогти вашим родичам швидко вас розшукати.

— Чимало дипломатичних установ України за сумісництвом виконують свої функції в кількох країнах. Як це позначається на ефективності роботи консулів? Адже в деякі диппредставництва навіть додзвонитися важко...

— Робота дипломатичних установ за кордоном за сумісництвом є загальноприйнятною в міжнародній практиці. Що ж стосується роботи консула, то часто-густо до його консульського округу входять території кількох сусідніх держав. І тут ефективність його роботи залежить від співробітництва з державними органами в країнах акредитації.

— Скільки консульських установ України працює за межами держави? Чи збільшиться їх кількість після вступу до ЄС наших найближчих сусідів?

— Без сумніву, наша консульська присутність в цих країнах розширюватиметься. Нині за кордоном працює 98 консульських установ України: 67 консульських відділів та 2 консульських відділення в диппредставництвах, 10 генеральних консульств, два консульських агенства, один консульський пункт та одне консульство. Крім того, в 46 країнах працюють 55 почесних консульств України.

— Чи легко отримати українську візу за кордоном?

— Гадаю, тут нема проблем. Тим паче що документи для її отримання можна не тільки привезти особисто, а й надіслати поштою. Майже всі наші диппредставництва мають власні сайти в Інтернеті, де можна знайти всю потрібну для цього інформацію.

— За яким принципом визначається вартість української візи?

— Вартість візи залежить від кількості в’їздів (одноразова, багаторазова), термінів її оформлення та коливається в межах від 10 до 200 доларів США. Крім того, під час визначення її вартості зважають на економічну ситуацію в тій чи тій країні та принцип взаємності. З одного боку, ця сума має бути доступною для іноземця, а з іншого, ціна на українську візу, приміром, для американця, має відповідати ціні на американську візу для українця.

— Чи передбачено пільги в отриманні візи для закордонних українців?

— Постановою Кабінету Міністрів № 1003 від 09.08.2001 року «Про внесення змін до Правил оформлення візових документів для в’їзду в Україну» передбачено оформлення багаторазових віз терміном дії до 5 років іноземцям українського походження, які відвідують Україну з приватною метою. Отож вихідці з України отримали можливість багато разів за однією й тією ж візою відвідувати свою Батьківщину впродовж п’яти років. При цьому вартість багаторазової візи на 5 років дорівнює вартості річної візи.

— Наскільки скоротиться потік бізнес-туристів і трудових мігрантів з України до Польщі та інших країн—кандидатів на вступ до ЄС після запровадження віз для українців?

— МЗС України веде з польською стороною переговори, щоб досягти максмально ліберального візового режиму. Тому ми не чекаємо значного зменшення кількості українських громадян, які виїжджатимуть за кордон на відпочинок, у бізнес-поїздку або в справах працевлаштування.

— Чи тривають переговори про легалізацію українських трудових мігрантів, зайнятих на «чорному» ринку праці за кордоном?

— Питання легалізації належать до компетенції урядів цих країн. Так, торік уряд Португалії легалізував майже 40 тисяч громадян України, котрі були зайняті на місцевому ринку праці. Близько 30 тисяч легалізовано за рішенням уряду Греції. Такі дії відповідають інтересам згаданих країн, бо в такий спосіб значна маса нелегальних працівників виводиться з «тіньового» сектору економіки і починає платити податки до державної скарбниці країни перебування.

МЗС України разом з іншими відомствами, передусім з Мінпраці, завершує переговори про укладення угоди з питань працевлаштування наших громадян з Португалією. Текст цього документа вже узгоджено, найближчим часом його підпишуть. Український проект аналогічної угоди розглядає уряд Греції. Україна зацікавлена у підписанні таких договорів з Італією та Іспанією.

— Чи можливий варіант, коли у відповідь на запровадження візового режиму нашими найближчими сусідами, і насамперед Польщею, Україна збереже безвізовий порядок в’їзду для громадян цих країн?

— Це питання вивчається. У зв’язку з майбутнім вступом Польщі та Угорщини до ЄС МЗС України проводить активні консультації з колегами із цих країн щодо мінімізації негативних наслідків запровадження візового режиму. Майбутній порядок взаємних поїздок має будуватися передусім на спільності наших стратегічних інтересів. Він не повинен негативно позначитися на політичній, торговельно-економічній, гуманітарній, інших сферах співробітництва і вплинути на динаміку контактів між громадянами наших країн. На цьому грунтується позиція України.

Бесіду вела Ганна ЛУКАНСЬКА.