...І наш «донецький патріотизм» цьому не завада
— Ви лідер фракції, яка висунула В. Януковича на пост прем’єра і доклала дуже багато зусиль, щоб переконати парламентську більшість проголосувати за нього. Не знаю, як інші фракції, але «Регіони України» то вже точно нестимуть «солідарну відповідальність» з новим Кабінетом Міністрів за ситуацію в країні, за політику виконавчої влади. Одне слово, під якою політикою ви «підписалися»?
— Узагалі новий уряд буде коаліційний. А це означає, що в цілому його програма і політика відображатимуть погляди та підходи всієї урядової коаліції. Я вважаю, В. Янукович достатньо комплексно виклав їх у своєму виступі перед Верховною Радою. А щодо «Регіонів України», то і я, і мої колеги по фракції багато разів викладали наше бачення соціально-економічної ситуації та шляхів виходу з неї. Сьогодні в нас є всі підстави вважати, що у своїй роботі новий уряд зважатиме на наші пропозиції.
Коротко, ми вважаємо, що Україна нині перебуває у так званій «точці біфуркації». Від того, які кроки найближчим часом зробить держава, залежатиме майбутнє української економіки на багато років наперед: чекає нас подальше піднесення чи обвальне падіння.
У країні мають нарешті розпочатися ті структурні реформи, про які в нас багато років говорять на всіх можливих рівнях. Зволікаючи з ними, ми неминуче повергнемо країну в тривалу соціально-економічну стагнацію, перекреслимо досягнення останніх років. Тягнути з податковою реформою далі немає куди. Держава зобов’язана налагодити нормальні, взаємовигідні відносини з платниками податків, стимулювати легальну економічну діяльність громадян, пожвавити приватне споживання. Потрібні капітальні, в прямому і переносному розумінні, перетворення в кредитно-фінансовій сфері. Я вже писала, що це ганьба, коли обсяг усього ринку цінних паперів України дорівнює капіталізації одного пивзаводу «Балтика». За такого стану справ ми можемо чекати приходу інвестицій і модернізації промисловості та інфраструктури до морквяних заговин.
Давно назріло питання про докорінні зміни в системі державного управління, про реалізацію на практиці засад «бюджетного федералізму», про підпорядкування виконавчої піраміди принципові «субсидіарності» (передавання управлінських повноважень униз) тощо.
Звісно, першочерговою проблемою для уряду буде значне збільшення бюджетних надходжень, з якими цього року ми спостерігаємо цілковитий провал. Не можна допустити нового нарощення державних боргів у соціальній сфері. Крім того, без достатнього фінансового забезпечення будь-які масштабні державні перетворення стають фікцією. І сьогодні, коли країна стоїть на порозі глобальної політичної реформи, ми мусимо це чітко розуміти. У зв’язку з цим наша фракція вже запропонувала переглянути акцизні ставки на тютюн та алкоголь у бік підвищення. Втім, не забігатиму наперед. Переконана, що програма нового уряду стане гідною відповіддю на виклики та вимоги сучасної ситуації. Власне, після підписання договору про урядову коаліцію йдеться вже не тільки про програму дій Кабінету Міністрів, а, по суті, про документ, який за змістом наближається до конституційного закону про основні напрями внутрішньої та зовнішньої політики, про необхідність прийняття якого вже давно точаться дебати.
— Укладений новим прем’єром договір з фракціями про створення коаліційного уряду сьогодні називають проривом у відносинах виконавчої і законодавчої влади і першим кроком на шляху формування парламентської республіки. На ваш погляд, чи зможе «коаліційний уряд» В. Януковича стати чимось більшим, аніж різношерстою командою представників різних політичних партій і фінансово-промислових кланів, що ми вже не раз спостерігали?
— Придивімося до суті того, що відбувається. В Україні починається найважливіший державний «експеримент». Підписавши договір про коаліцію, домовившись про пропорційний розподіл портфелів і про солідарну відповідальність, більшість та уряд, по суті, розпочали розробку моделі взаємодії виконавчої і законодавчої гілок влади в умовах парламентсько-президентської республіки. Тобто сьогодні ми на практиці розпочинаємо реалізацію основних ідей заявленої Президентом України конституційної реформи.
Тому успіх чи неуспіх уряду Януковича — це врешті-решт не тільки і не так перемога чи поразка тих або тих ідей, тих або тих політичних груп. Якщо з якихось причин уряд і більшість не порозуміються, під запитанням опиниться політична реформа загалом, а з нею і майбутнє українського парламентаризму. Отож політичні ставки дуже високі.
Водночас я вважаю, що сьогодні для успішної взаємодії уряд і парламент мають усі передумови — і ідейні, і організаційні. Кабінету Міністрів буде забезпечена підтримка законодавців. У більшості, в свою чергу, з’являться гарантії того, що уряд не почне грати «свою гру» на шкоду інтересам фракцій, які його підтримали.
— Але водночас основні претензії, які пред’являлися до кандидатури В. Януковича, саме й полягали в побоюванні, що донецький губернатор почне діяти передусім в інтересах свого регіону, на користь промислово-фінансових сил Донбасу.
— Останнім часом я багато спілкувалася з Віктором Федоровичем. І можу вас запевнити, що він, як ніхто інший, розуміє, наскільки це безперспективний і, головне, шкідливий для самого Донбасу шлях. Отож ніхто не збирається наступати на граблі імені Павла Івановича Лазаренка. В. Янукович буде Прем’єр-міністром всієї України, всіх регіонів, без поділу на Захід, Схід, Південний Схід тощо. В цьому питанні він цілком солідарний з нашою фракцією і партією «Регіони України», одним з головних програмних завдань якої є створення в нашій країні єдиного соціально-економічного простору. І наш «донецький патріотизм» цьому не завада.
Зверніть увагу: Донбас — це той регіон України, який найбільш концентровано представляє всі соціально-економічні проблеми і суперечності України. Це і головний фінансовий донор країни, і депресивний шахтарський регіон, це найпотужніший промисловий комплекс з величезним науково-технічним потенціалом і регіон, що найбільше постраждав у 90-ті роки від економічної кризи. Донбас перший потерпає від некваліфікованих рішень Києва, соціально-політична стабільність у Донецьку зрештою визначає рівень стабільності в Україні загалом. Я хочу сказати, що в Донбасу немає інтересів, які суперечили б інтересам всієї країни. Навпаки, поліпшення ситуації в Донбасі — це запорука піднесення в Україні загалом. Загальне піднесення в державі — це успіх Донбасу.