18 жовтня ц. р. «Голос України» та газета «Книжник-Рев’ю» започаткували спільну акцію «Книжка року-2002». Із 49 виданих в Україні книжок, відзначених експертами «Книжника-Рев’ю», нашим читачам було запропоновано відібрати кращі (в семи номінаціях). А ще ми просили вказати, скільки книг з оцих 49 читачам невідомі.
Минув місяць. Редакція одержала лише три листи. Ми могли б сказати, що ці три листи, як найкращі, відібрано з цілого мішка листів! Але будемо чесні. Їх було лише три. Зате хороших. Віддамо належне нашим читачам, вони ще не втратили смаку до хорошої книги. І зуміли, на наш погляд, обрати вершинні зразки зі списку: «Паралельний світ» Наталі Яковенко, «Приватну колекцію» Василя Габора, «Гаррі Поттера» від «А-ба-би-га-ла-ма-ги». Неймовірно, але цей вибір іноді робився ось як: «Поскольку этих книг у нас нет, я выбрала по интуиции. Галина Бухтеева, учитель, 35 лет стажа, г. Макеевка». Браво, у вас добра інтуїція, пані Галино!
А ось пише Катерина Петрученко з Миколаївщини: «Даю перелік лише тих книжок, про які я чула, а які мені невідомі — їх набагато більше. У нашому регіоні україномовних книжок удень з вогнем не знайдеш, а в нашій родині всі люблять читати». Анатолій Тимоненко з Рівненщини пише, що з книжками з того списку ознайомився, будучи у відрядженні в Києві, а до того знав лише 6 із 49.
Вважатимемо, що три листи — не мало. За ними стоять тисячі людей, відлучених від книги. Якщо з майже 170 тисяч наших читачів лише троє відгукнулися, то це, швидше за все, означає, що більшість справді кращих нових видань просто не потрапляють до людей, з огляду на мізерні тиражі й розладнаність національного книжкового ринку.
Милуйся списком у «Книжнику-Рев’ю» і — хоч плач!
