Вечірнє засідання 21 листопада
Погодившися на призначення нового Прем’єр-міністра, парламент тут же підніс Віктору Януковичу своєрідний подарунок — ухвалив у другому читанні проект закону «Про Державний бюджет України на 2003 рік». Своєрідність його в тому, що замість урядового документа за основу взято запропонований бюджетним комітетом ВР. Різниця у голосах за обидва документи разюча — урядовий проект підтримали лише п’ять депутатів, тоді як парламентський — 272.
Після засідання головний бюджетник парламенту Петро Порошенко («Наша Україна») зауважив: вилучення з прийнятого у другому читанні проекту бюджету видаткових статей пояснюється тим, що було б некоректно затверджувати їх без узгодження з новим Прем’єр-міністром.
Даремно Міністр фінансів «старого» уряду Ігор Юшко, представляючи свій документ, наголошував на його підготовці, виходячи з бюджетних висновків ВР та основних напрямів бюджетної політики на 2003 рік. Міністр називав вагомі цифри, що мали свідчити про досягнення значних компромісів. Уряд зважив за можливе збільшити доходи зведеного бюджету на 1,8 млрд. грн., призупинити дію одного з пунктів ст. 22 закону про оподаткування підприємств тощо. Бальзамом на серця освітян мали б стати запевнення головного фінансиста держави про врахування положень ст. 57 закону про освіту (про так звані надбавки), хоча порівняти зарплату вчителів із середньою у промисловості і не вдасться.
Загалом урядовий проект бюджету передбачав установити доходи в розмірі 49 млрд. грн., видатки — 49,8 млрд. грн.
Співдоповідач від ВР голова профільного бюджетного комітету Петро Порошенко не поділив цього оптимізму. Він звинуватив урядовців у внесенні до ухваленого в першому читанні проекту бюджету нові несприйнятні цифри. І назвав ті, які, на думку профільного комітету, мають бути сприйнятні: встановити доходи бюджету-2003 на рівні 54 млрд. 766 млн. 901,4 тис. грн., видатки — на рівні 54 млрд. 199 млн. 011,4 тис. грн, граничний профіцит — 567 млн. 890 тис. грн.
Однак у прийнятті чергового рішення ВР постала перед дилемою: або, дотримуючись вимог Бюджетного кодексу, вдатися до постатейного голосування проекту бюджету і... таким чином «завалити» документ, або підтримати запропоновану парламентським комітетом постанову — вилучити низку неузгоджених статей, зокрема, 7, 44, 48, 51, та одного з пунктів ст. 56, — і вийти на третє читання. А це означало обійтися на цій стадії без необхідного визначення обсягів дефіциту, профіциту, доходів і видатків.
ВР пристала на пропозицію депутата Сергія Терьохіна вдатися до так званої процедури ad hoc — змінити порядок голосування, в результаті чого і вдалося продовжити бюджетний процес та готувати головний фінансовий документ наступного року до третього читання.
На розвиток цього процесу парламент не лише ухвалив кілька додатків до бюджету (про надходження доходів, міжбюджетні трансфери тощо), а й інші законодавчі норми. Зокрема, в першому читанні прийнято проект закону «Про податок на доходи фізичних осіб», який передбачає запровадження прогресивно-регресивної шкали оподаткування доходів фізичних осіб, а отже, зменшення податкового тиску. У другому читанні ухвалено проект закону «Про запобігання і протидію легалізації («відмиванню») надходжень, отриманих злочинним шляхом». У цілому прийнято закон про охорону праці, внесено зміни до чинних норм виплати одноразової допомоги в разі смерті осіб з особливими заслугами, соцзахисту інвалідів. Внесенням змін до Закону «Про зв’язок» заборонено підприємствам і об’єднанням зв’язку усіх форм власності встановлювати плату за вхідні телефонні сигнали для всіх видів телефонного зв’язку.
Мали нагоду порадіти фактично «першому законодавчому кроку до НАТО» представники правих парламентських сил, які проголосували за документ, що схвалює рекомендації нещодавніх парламентських слухань на цю тему. Певною перемогою проєвропейськи налаштованих політиків вважають і схвалення закону про концепцію адаптації українського законодавства до євросоюзівського.