Прем’єрів восени міняють...

— У будь-якій частині Європи вибори прем’єра починалися б із того, які політичні сили входять до коаліції, який предмет коаліції, її програма, а вже потім йшлося б про кандидата на прем’єра. А у нас — приходить осінь, листя опадає, Прем’єр-міністра в Україні треба змінювати... Чому на 11-му році незалежності ми вже вдесяте змінюємо прем’єра? Бо щоразу відсутня політична система прийняття рішень, підтримки і супроводження новообраного Прем’єр-міністра і уряду. Парламент виключений із політичної конструкції підтримки уряду та відповідальності за нього. І це перетворює питання уряду та прем’єра на політиканство.

— Голосування за кандидатуру Віктора Януковича в 234 голоси — ще одне твердження, що більшість у парламенті таки є. Я щиросердно хочу, щоб більшість, уряд і Президент реалізували те, що декларували під час і президентських, і парламентських виборів, усіх послань і програм. Якщо вони це зроблять, я вибачуся першим і скажу: «Спасибі вам за працю». Але якщо вони цього не зроблять, то нехай самі вибачаться і йдуть-таки з Богом.

— Упродовж останніх днів до мене та до інших представників опозиції підходили керівники деяких фракцій більшості й прохали не голосувати за В. Януковича. Але самі голосували так, як їм сказано, бо вони залежні в усіх відношеннях. Це пародія на парламентаризм, на демократію. Сьогодні говорити про коаліційність уряду та про інші демократичні речі може лише той, хто на цьому не розуміється чи фарисействує. Колишній член нашої фракції, який також проголосував за цю кандидатуру, так сказав мені: «Якщо я не проголосую, то завтра мені обріжуть всі проводи».

— Вибір був зроблений Леонідом Кучмою, але цей вибір не допоможе йому врятувати себе політично. Це голосування лише прискорить агонію і падіння режиму та посилить міжнародну ізоляцію України. Стратегія опозиції й після зміни уряду буде незмінною: тільки відставка Л. Кучми і відсторонення його оточення від влади можуть поставити крапку перед подальшою криміналізацією економіки і політичного життя України.

— Те, що опозиціонери не взяли участі в голосуванні та не підтримали кандидатуру, яку запропонувала більшість і затвердив Президент, це звільнило В. Януковича від якихось умов перед ними, і тепер у нього руки вільні. Думаю, що парламентська більшість невдовзі збільшиться, зокрема й за рахунок опозиціонерів. Скажімо, за прем’єра В. Януковича проголосували 12 позафракційних депутатів і, гадаю, вони увійдуть до більшості.

— Основне завдання нового Прем’єр-міністра — стати прем’єром не лише одного регіону, а всієї України. Якщо він сповідуватиме інші принципи, розраховувати на успішну діяльність буде складно. Друге архіважливе завдання — надання відносинам парламенту і уряду нової якості, щоб уряд справді мав коаліційний характер. А відтак політичні партії, які буде представлено в уряді, зацікавлені в голосуванні за законопроекти, які вноситиме уряд до парламенту. Без досягнення такої єдності важко очікувати на серйозні зрушення в економічній та соціальній сферах.

— Щоб налагодити співпрацю уряду з парламентом треба насамперед прислухатися до депутатських фракцій під час формування уряду. По-друге, робота над законопроектами має бути змінена —депутатам треба більше долучатися до опрацювання законопроектів на початкових стадіях і в урядових комітетах, і на колегіях міністерств. Тоді законопроекти швидше проходитимуть через сесійний зал. По-третє, треба проводити з особливо гострих питань спеціальні засідання парламенту чи слухання. І, що також дуже важливо, уряд має бути щирий і прозорий у своїй діяльності, не вирішувати все за зачиненими дверима і підкилимно.