В  Україні понад рік діє проект «Інноваційний трамплін: інформаційні технології задля добробуту України». Головна мета програми — сприяння процесу національного розвитку та боротьбі з бідністю через використання інформаційних та комунікаційних технологій. Її ініціаторами стали постійний представник Програми розвитку ООН, координатор Системи ООН в Україні Даглас Гарднер та колишній голова Держкомзв’язку України, а нині народний депутат Станіслав Довгий. Підтримали цю ідею Держкомзв’язок, Національна академія наук України, ВАТ «Укртелеком», КНУ імені Т. Шевченка та фонд «Відродження». Загальний бюджет програми — вісім мільйонів доларів.

Чи вдало стартував проект, чого вже досягли і які перспективи вимальовуються? Про це нещодавно йшлося на зустрічі членів Комітету Верховної Ради з питань будівництва, транспорту і зв’язку з працівниками Представництва ООН в Україні.

Як зазначив у виступі голова комітету Валерій Пустовойтенко, для нормального розвитку країни потрібно залучати інвестиції і насамперед — нові технології та розробки. Тому дуже добре, що є така програма, яка дає змогу обмінюватися досвідом з іншими країнами. Він висловив надію, що ця співпраця триватиме й надалі.

У свою чергу Даглас Гарднер висловив задоволення темпами, якими здійснюється проект, і зазначив, що останніми роками значно активізувалося співробітництво у сферах науки та технологій. Україна має невичерпний інтелектуальний потенціал. Важливо надати їй відповідну допомогу. «Ми співпрацюємо з «Укртелекомом», Київським національним університетом імені Шевченка, іншими установами. І бачимо їх зацікавленість у цій справі», — зазначив він.

Наводився й приклад Індії, яка щороку поставляє на зовнішні ринки програмного забезпечення на шість мільярдів доларів. А з урахуванням внутрішнього — виходить трохи більш як вісім. І такі надходження дає лише одна галузь.

На думку першого заступника голови комітету народного депутата Станіслава Довгого, сьогодні розвиток інформаційно-комунікаційних технологій є визначальним не лише для побудови нового суспільства, а й для розвитку економіки держави, світової спільноти.

У листопаді 2000 року відбулася знаменна подія. На саміті лідерів європейських держав було оголошено про створення програми «Електронна Європа». Проект визнали стратегічною програмою розвитку Європейської співтовариства. Тоді вперше прозвучали досить амбітні заяви про те, що за десять років побудують нову економіку, яка стане міцніша за американську та японську. І насамперед за рахунок інформаційно-комунікаційних технологій.

Сьогодні практично всі країни, незалежно — чи входять вони до ЄС чи тільки перебувають на цьому шляху, визначили свої національні програми з інформатизації. Україна сьогодні теж завершує роботу над створенням своєї частки в «Електронній Європі». І якраз один із перших етапів, який пройшли українські фахівці спільно із зарубіжними колегами в рамках проекту «Інноваційний трамплін», — програма «Електронна духовність України».

Визначальними чинниками є рішення Генеральної Асамблеї ООН про проведення у грудні майбутнього і в жовтні 2005 років міжнародних самітів з питань побудови інформаційного суспільства. І серед головних програм із підготовки до зустрічей на вищому рівні є саме ті завдання, які сформульовані в «Інноваційному трампліні».

Один із основних напрямів проекту — створення можливості загальнонаціонального доступу до Інтернету, що дасть змогу отримати інформацію із «всесвітнього павутиння» всім громадянам з усіх куточків країни. Причому особливу увагу приділятимуть «інтернетизації» сільської місцевості. До слова, перевагу «комп’ютерної глобалізації» на власній кишені відчула одна фермерка з Миколаївщині. Знайшовши покупця через мережу, вона значно дорожче продала вирощену продукцію, ніж їй пропонували це зробити на місці.

За допомоги розвитку мереживної платформи будь-які українські навчальні заклади зможуть розвивати дистанційну освіту в загальному відкритому форматі. Вітчизняні медичні заклади та лікарі обмінюватимуться інформацією, зображеннями тощо. Будуть об’єднані в одну національну розрізнені наукові, дослідницькі, академічні мережі, що підвищить їх ефективність.

Оцінка «електронної готовності» дасть можливість проаналізувати стан української національної інформаційної інфраструктури та загальної картини, на основі яких можна будувати стратегію подальшого розвитку.

Окрім цього, грунтуючись на досвіді інших країн, триває підготовка до «безболісної» приватизації національного оператора зв’язку «Укртелеком». Що загалом позитивно вплине на бюджет України.

А для політиків, політологів та просто не байдужих до питань державного будівництва громадян створюється Інтернет-портал громадянського суспільства, завдяки якому свої думки можна буде висловити безпосередньо державним діячам.

Не обійшли і підприємців. Завдячуючи бізнес-інкубаційній мережі комерсанти-початківці матимуть вигідний доступ до різноманітних необхідних послуг. Буде створено «віртуальний інкубатор» та організовано мережу суб’єктів інноваційної діяльності. До неї ввійдуть уже згадані бізнес-інкубатори, інноваційні центри, високотехнологічні підприємства, урядові та неурядові організації.