Ранкове і денне засідання 21 листопада
234 голосами «за» («0» — «проти» і «0» — «утримався») парламент прийняв постанову про надання згоди на призначення запропонованої Президентом кандидатури Віктора Януковича Прем’єр-міністром України.
Перед тим, як вислухати претендента на цю посаду, парламентарії не раз звертали увагу головуючого на відсутність у сесійній залі глави держави, а також деяких своїх колег, чиї картки, на їхню думку, могли б узяти участь у голосуванні. Віктор Янукович мав 30 хвилин на виклад власного бачення виходу держави з кризи, 45 хвилин уточняв свою позицію під час відповідей на запитання депутатів та ще стільки ж часу вислуховував думки про себе під час виступів парламентаріїв.
Європейському вибору України немає альтернативи —такий лейтмотив 30-хвилинного виступу Віктора Януковича. За його словами, в Україні з’явилася можливість перейти від заяв про стратегічну мету до стратегічного планування. Чимало було сказано кандидатом про отриману вперше в історії незалежної України можливість створення урядової коаліції, відповідальності уряду перед парламентом у розрізі політичної реформи. Кандидат наголошував на спільному законотворчому менеджменті, на збільшенні середнього класу, необхідності зміни пакета податкових і пенсійних законів та поліпшенні інвестиційного клімату, наближення до світових економічно-фінансових потоків, розширенні відповідальності регіонів.
На думку Віктора Федоровича, внутрішні ресурси, які були підставою для певного зросту у попередні роки, практично вичерпані, тому він — за пошук інших. Зокрема, окрім природного матеріального ресурсу, треба покластися на інтелектуальний, тобто зробити ставку «на носіїв цікавих ідей, новаторства». Уряд Віктора Януковича планує взяти на озброєння програмно-цільовий метод, що поєднує планування і елементи ринкової економіки. Одне слово, як сказав кандидат у прем’єри, люди мають відчути результати його роботи не у відсотках ВВП, а кожен у своєму селі, крамниці, домі. Водночас Віктор Янукович утримався від конкретних цифр і показників, які ставитиме перед собою його уряд, і не назвав їх навіть на неодноразові вимоги депутатів.
Небайдужість парламентаріїв до претендента засвідчив список бажаючих виступити в обговоренні його кандидатури, в якому виявилося 66 депутатів. Гострих і принципових запитань В. Януковичу не бракувало. Торкалися не лише його неоднозначної біографії. Парламентарії цікавилися, як голові Донецької облдержадміністрації вдалося досягнути таких результатів в його регіоні на минулих парламентських виборах. Просили уточнити, за які заслуги саме його кандидатуру висунуто на прем’єрство, якщо Донецька область за соціально-економічними показниками у другому десятку, якщо в області, за словами Юрія Кармазіна, не виконано більш як 300 тисяч судових рішень тощо.
Під час обговорення кандидатури представники пропрезидентських фракцій наголошували на вагомих особистих якостях кандидата в прем’єри, на його управлінському досвіді, якостях менеджера, економіста, політика. А тому і пропонували підтримати запропоновану Президентом кандидатуру. Окрім того, фракція СДПУ(о) устами Леоніда Кравчука виходила з того, що не можна до «роздертого парламенту» додавати ще й урядову кризу, в разі необрання нового прем’єра. Щоправда, «нашоукраїнець» В. Черняк тут же парирував — більшість у парламенті вже колись була і саме об’єднані соціал-демократи у боротьбі за прем’єрське крісло її розвалили. Чи не повториться це і надалі?
Визнаючи менеджментські й управлінські якості Віктора Януковича, опозиційно налаштовані фракції закликали не голосувати за його кандидатуру. Анатолій Матвієнко (БЮТ) звинуватив кандидата у створенні в Донецькій області «заповідника сталості сьогоднішнього режиму на регіональному рівні». На думку Олександра Мороза (СПУ), донецький голова облдержадміністрації грав, як він сказав, за іншими правилами. Фракція КПУ взагалі відмовилася брати участь у голосуванні, пояснюючи тим, що міняти треба не просто уряд, а курс реформ загалом. Володимир Яворівський від імені «Нашої України», яка також не підтримала цього кандидата в прем’єри, розписався в «найбільшій любові до нього», позицію фракції пояснив тим, що вона не хоче бачити Віктора Федоровича заручником політичної ситуації в державі. (За словами деяких інших депутатів, вони не бажають В. Януковичу долі Павла Лазаренка чи відправленого без пояснень у відставку Анатолія Кінаха, другого номера у виборчому списку «Єдиної України»).
Утім, як засвідчило голосування, так думали не всі опозиціонери. Кілька представників їхнього табору таки віддали свої голоси за згоду на призначення Віктора Януковича десятим прем’єр-міністром.
Після 15-хвилинної перерви, під час якої парламентарії вітали новообраного главу уряду, самому Кабміну запропоновано певні рамки діяльності. Верховна Рада проголосувала за основу проект закону, який передбачає збільшення встановленого розміру мінімальної зарплати до 237 грн. (законопроект О. Стояна пропонував нинішній мінімум збільшити аж у півтора разу). Водночас прожитковий мінімум на наступний рік вирішено (у першому читанні) за доцільне залишити на рівні поточного року. Після цього парламентарії приступили до розгляду проекту держбюджету-2003.
