Минув рік — nривожний для країни і для кожного з нас, протягом якого весь колектив Управління виявив найвищий рівень відповідальності на кожній ділянці роботи, мобілізував всі свої знання та досвід на позитивний результат.
Робота управління та виконання покладених на нього державою функцій залежить від сумлінної сплати роботодавцями і працівниками єдиного внеску на загальнообов’язкове соціальне страхування. В умовах спаду промислового виробництва та економіки загалом здійснюємо постійний моніторинг повноти та правильності його сплати. Більшість підприємців не тільки усвідомлюють відповідальність за наповнення бюджету, а й вишукують можливості допомагати країні у зміцненні обороноздатності.
За таких умов спеціалістами управління виявлено понад 20 страхувальників, яких віднесено до найвищого класу професійного ризику, що сприяє істотному збільшенню надходжень до фонду. Наприклад, по державному підприємству «ІНМА» — на 2,5 тис. грн.; по ДП «Лігаінвест» — на 4,8 тис. грн., по ТОВ «Імідж Юкрейн» — на 0,7 тис. грн. Також нашими спеціалістами безпосередньо на підприємствах і в установах донараховано страхових внесків на майже 60 тис. гривень.
Невиплата зарплат впливає на наповнюваність фонду
Наповнюваність фонду залежить і від вчасної виплати зарплат працівникам підприємств та організацій. На жаль, тут маємо негативну динаміку, що підтверджує офіційна статистика. Заборгованість у заробітній платі в державі сягає понад 2 млрд. гривень, нерідко зарплату виплачують «частинами». Усе це впливає на наповнення бюджету фонду, який, в свою чергу, несе відповідальність за матеріальне забезпечення та лікування громадян, котрі під час роботи на підприємствах повністю або частково втратили працездатність. Відома ситуація з ТОВ «Українсько-середземноморські авіалінії», яке не в змозі перерахувати 189 тис. грн. страхових внесків. Така ситуація і з ТОВ «Дніпровський автобусний завод», що завинило понад 100 тис. грн., ТОВ «Союз-Авто»
— понад 70 тис. грн. та багатьма іншими. Підприємства та установи Києва, на яких існує заборгованість з виплати заробітної плати, потребують постійної уваги, контролю за борговими сумами, проведення низки заходів, аж до звернення до суду. Це потребує тривалої копіткої роботи юридичної служби управління. Так, за остаточними судовими рішеннями управління має отримати «боргові страхові внески» від Державного підприємства «Управління капітального будівництва» — 4,6 тис. грн., від ТОВ «Велес» спільного україно-бельгійського підприємства — майже 4 тис. грн., від приватного підприємства «Євробуд-Столиця» — 1,2 тис. грн. Цей перелік має тенденцію до збільшення, відповідно, зростають суми недоотриманих страхових внесків. Сподіваємося, що кардинальні зміни в державному управлінні приведуть до стабілізації фінансово-економічної ситуації в країні та, як наслідок, — до підвищення до рівня європейських країн матеріального захисту громадян, потерпілих від нещасного випадку на виробництві.
Проаналізувати підсумки минулого року та спрогнозувати надходження коштів від сплати єдиного внеску на 2015-й неможливо без повного аналізу доходної та витратної частин діяльності управління як складової фонду, а також всіх кількісних показників. Саме такий аналіз, але вже з огляду на реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування, запроваджений в останні дні 2014 року, буде реальним підсумком. Сподіваємося на те, що запроваджена в новому законі система прав, обов’язків і гарантій працюючим громадянам діятиме на європейських засадах — в умовах проголошених урядом відкритості, гласності, оптимізації, яких реально очікуємо у 2015 році. До того ж, коли йдеться про людей, для котрих страхові виплати — єдине джерело існування, перед прийняттям будь-яких кардинальних змін треба керуватися здавна відомим принципом: «Не зашкодь!».
Позитив — зменшення кількості нещасних випадків
Безумовним позитивним результатом роботи служби страхових експертів є стійка тенденція до зменшення кількості працівників, потерпілих від нещасного випадку на виробництві у Києві: протягом останніх трьох років — на 42%. Відповідно тільки кількість осіб, яким призначено страхові виплати — одноразову допомогу в разі втрати працездатності, зменшилась у 2014-му році майже на 20%, що дало істотну економію витрат. Зменшення нещасних випадків на виробництві дає можливість фінансово задовольняти потреби потерпілих та подальший розвиток фонду, вдосконалювати та розвивати профілактичну роботу на підприємствах.
Нині ми обслуговуємо понад 5 тис. потерпілих по Києву й більш як 2 тис. з Донецької та Луганської областей. Ретельно слідкуючи за пропозиціями змін у законодавстві, відчуваю певне занепокоєння щодо відповідності новацій європейському духу. Фахівцям, які працюють над вдосконаленням законодавства соціального напряму, необхідно врахувати, що з 5 тисяч наших підопічних, котрі сьогодні мешкають у столиці, значна кількість отримали травму та втратили працездатність ще на виробництвах Української Радянської Соціалістичної Республіки: у 1964 році — на заводі «Реле та автоматики», в Інституті органічної хімії АН УССР, у 1966-му — на заводі хімікатів «Радикал», в 1971-му — на Київському мотозаводі та заводі «Вулкан», у 1973 році — на комбінаті «Хімволокно», в 1974 році — на заводі художнього скла, в 1978-му — в Науково-дослідному інституті «Квант», в 1980 році — на заводі «Радар», у 1988-му — на Заводі залізобетонних конструкцій. Ці приклади відображають спадкоємність турботи про людей праці. Ці люди не пішли в забуття, вони живуть поміж нас, їх хвилюють ціни на ліки, на хліб та молочні вироби, вони не відсторонилися від суспільного життя та державних проблем... Тож ми не маємо права відсторонюватися від них. Рівень матеріального та медичного забезпечення цієї категорії осіб, порівняно з рівнем життя середньостатистичних громадян держави, є досить прийнятним: без затримки та із щорічною індексацією здійснюються встановлені базовим законом виплати, надається 7 видів медичної допомоги, в тому числі санаторно-курортне лікування, забезпечення технічними засобами реабілітації та пересування. Це гарантується законодавством, запровадженим в Україні в 1999 році, а не успадкованими з часів СРСР нормами. На той час це були революційні зміни і для підприємств-страхувальників, і для громадян, які раніше самотужки виборювали своє право на компенсацію шкоди, отриманої на виробництві. Саме тому я з острахом сприймаю окремі «ексклюзивні» пропозиції, які можуть призвести до руйнації сталої системи соціального захисту та відкинути цих громадян на межу виживання.
Вимушені переселенці потребують уваги
Після 20 липня ми безпосередньо зіткнулися з необхідністю оперативно забезпечити соціальний захист громадян із числа переміщених осіб із Донеччини та Луганщини. До кінця 2014 року до нас звернулося понад 2 тис. потерпілих, документи 90% з яких вже опрацьовано, їм продовжено страхові виплати в тих розмірах, які вони отримували за місцем свого постійного проживання. Загальна сума виплат таким особам до кінця року становила 12,2 млн. грн. Триває розгляд пізніше поданих 160 особами заяв, які зможуть отримувати виплати з 2015 року. Середня сума «призначення» по Донецькому регіону становить 2,8 тис. грн., по Луганському — 1,7 тис. грн., по місту Києву — 1,1 тис. грн. Ці дані не вписуються у відому статистику про високий рівень заробітних плат саме в місті Києві, а тому потребують аналізу.
У другому півріччі 014-го колектив Управління працював з подвійною завантаженістю, оскільки необхідно було не тільки ретельно перевірити та оформити платіжні документи, а й приділити увагу людям, які опинилися в Києві з причин крайньої необхідності. Декілька слів подяки, які залишили мені В. Петрик з Краснодона, Б. Єрохін — потерпілий на шахті з Брянки Луганської області, Н. Водяник з Макіївки та інші, — це результат спільної роботи всіх служб Управління.
Наші працівники звернули увагу на те, що багато переселених громадян мають неповнолітніх дітей, і подбали, щоб і вони відчули свято Нового року: їм організовано відвідування дитячих вистав у Національному театрі опери та балету імені Тараса Шевченка, Київському музичному театрі, Театрі юного глядача, а також екскурсії до Київського зоопарку. Створився мікроклімат взаєморозуміння, відчуття ситуації, в якій всі ми опинилися.
Ірина ПРОТЧЕНКО, начальник Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Києві.
