Віднині поїздку з Києва до Харкова та назад можна здійснити так званим денним експресом упродовж 16 годин. Виїхавши зі столиці швидкісним потягом підвищеної комфортності о 6 год. 33 хв., назад можна повернутися о 22 год. 17 хв. Їдь хоч у справах службових, хоч на екскурсію чи до тещі на вареники, часу для цього не забракне: між прибуттям і відправленням пасажири матимуть чотири години.

Це вже другий швидкісний потяг, який здійснює рейси між Києвом та Харковом. Тепер експреси курсуватимуть «назустріч» один одному. Для того, щоб вони «бігали» швидше, реконструйовано 500 кілометрів залізничних колій. Виведення їх на маршрут скоротило час перебування пасажирів у дорозі з 9 год. 45 хв. до 5 год. 45 хв. Потяг складається з двох вагонів першого класу (купейного типу), шести — другого, зі спільним салоном, а в одному обладнано бар.

Виготовлені вони на Крюковському вагонобудівному підприємстві. Конструктори і виробники забезпечили їм високу надійність в експлуатаціїї, запровадивши автоматичні системи: контролю за електрозабезпеченням, пожежогасінням, блокування швидкості. М’які крісла та телевізори створюють для тих, хто подорожує, затишок і комфорт. Упродовж поїздки пасажири мають можливість подивитися телепередачі та відеофільми. Інформаційні табло, розташовані в кожному вагоні, повідомлять про обслуговування в потягу та на вокзалах.

Відправляючи другий швидкісний експрес у дорогу, Міністр транспорту України, начальник «Укрзалізниці» Георгій Кірпа сказав, що рентабельність першого швидкісного потягу висока: досягнуто стовідсоткової заповнюваності місць. Це дасть змогу окупити затрачені на запровадження маршруту кошти вже протягом двох років. Міністр підкреслив, що це лише початок оновлення залізничної мережі. Вже наступного року ще один експрес, який рухатиметься зі швидкістю 140 кілометрів на годину, відправиться до Дніпропетровська.

На запитання кореспондента «Голосу України» щодо подальшого розвитку системи залізничних перевезень Георгій Кірпа сказав, що разом із французькими фахівцями вже опрацьовується новий проект, який передбачає спорудження 300-кілометрової ділянки залізниці, на якій експреси рухатимуться зі швидкістю 300 кілометрів на годину. Однак, зауважив Міністр транспорту, до цього має бути готова не лише «Укрзалізниця», а й загалом уся економіка країни. Тому про часові рамки реалізації цього проекту казати ще зарано.

Що зарано, то зрозуміло, адже набрати «європейський» розгін для швидкісних потягів за стандартами країн, що є членами європейської спільноти, де він сягає 300 кілометрів на годину, одразу не вдасться: для цього слід створити передумови розвитку української економіки загалом. Але, як розповів начальник головного пасажирського управління «Укрзалізниці» Леонід Лобойко, в галузі провадиться цілеспрямована робота стосовно підвищення маршрутної швидкості пасажирських потягів. Стратегію її втілення ухвалено в січні, і вона запроваджуватиметься упродовж п’яти років. На першому етапі, який триватиме три роки, передбачається пустити потяги зі швидкістю 140—160 км на годину на міжнародних напрямках — до Росії та Польщі, а на внутрішніх — до Одеси та Дніпропетровська. На третьому етапі, який триватиме до 2010 року, швидкість руху потягів має бути підвищена до 200 км за годину. Ці плани можна краще зрозуміти, пояснює начальник головного пасажирського управління, коли порівняти нинішні показники: сьогодні на маршрутах «Укрзалізниці» курсує 347 пар потягів, середня швидкість яких становить 53,3 км на годину.

— Тому початком, покладеним на ділянці Київ—Харків—Київ, де експреси розвивають швидкість 140 кілометрів на годину, залізничники можуть пишатися: вища в країнах колишнього Радянського Союзу є лише на ділянці Москва — Санкт-Петербург, яку споруджено силами усієї тодішньої радянської держави, — розповідає Леонід Михайлович. — Тепер ми реконструювали 500-кілометрову ділянку шляху самотужки, пустивши нею також і вагони власного виробництва, що його фінансувала «Укрзалізниця». До речі, у зв’язку з випуском нових вагонів на підприємстві відкрито 300 нових робочих місць.

Українські вагонобудівники довели, що спроможні випускати таку високоякісну продукцію, але на неї бракує коштів. Найближчим часом «Укрзалізниця» потребуватиме вже 25 нових вагонів, з яких має бути сформовано три потяги. Один курсуватиме на ділянці Київ—Дніпропетровськ, другий відправлятиметься зі столиці в східному напрямку, а третій — у південному. Щоб реалізувати це завдання, потрібен кредит у 100 мільйонів гривень. Зараз вагонобудівники шукають кредиторів. Для наших виробників ця справа хоч і нова (адже досі в Україні виготовляли лише локомотиви та вантажні вагони), але перспективна — з огляду на те, що залізнична галузь модернізується.