Сім’я по-новому: З1 січня 2003 року набирає чинності Сімейний кодекс України, з яким ви вже могли ознайомитися в нашій газеті від 26 лютого ц. р.

Новий кодекс не змінив істотно цей правовий інститут. Як і раніше, взаємні права та обов’язки подружжя виникатимуть лише після державної реєстрації шлюбу. Ані «цивільний» шлюб, ані релігійний обряд одруження — не привід до їх виникнення. Залишено той самий «поріг» шлюбного віку (17 років — для жінок та 18 —для чоловіків). Проте тепер за заявою чотирнадцятирічної особи суд може надати їй право на шлюб, якщо встановить, що це відповідає її інтересам. Нарешті законодавчо заборонено одруження двоюрідних братів і сестер (до цього часу перепоною були лише норми моралі та звичаї, що склалися в нашій державі).

Хоча заяву про реєстрацію одруження мають подавати особисто жінка та чоловік, її, нотаріально засвідчену, можуть подати, за наявності поважних причин, і їхні представники (їх повноваження також мають бути засвідчені нотаріально).

Реєстрація шлюбу відбувається після одного місяця з дня подання заяви, проте це може бути зроблено і раніше, з поважних причин та дозволу керівника РАГСу. Одруження можна буде зареєструвати навіть у день подання заяви, але лише в разі вагітності нареченої, народження нею дитини та наявності безпосередньої загрози для життя нареченої або нареченого.

За заявою наречених урочисту реєстрацію шлюбу може бути проведено не лише у приміщенні органу реєстрації актів цивільного стану, а й в іншому місці (проживання, надання стаціонарної медичної допомоги або в іншому місці).

Цікавим є звернення у новому Кодексі до звичаїв національних меншин. Якщо наречена і (або) наречений є представниками нацменшин і за їх звичаями прізвище має більше двох складових, то їм дозволяється з’єднувати більше двох прізвищ.

Віднині майбутнє подружжя зобов’язане буде повідомляти одне одного про стан здоров’я. Приховання тяжкої хвороби, а також хвороби, небезпечної для другого з подружжя, їхніх нащадків, може бути підставою для визнання шлюбу недійсним.

Закріплено в Кодексі таке поняття, як заручини (зарученими вважаються особи, котрі подали заяву про реєстрацію шлюбу), хоча сам факт заручення ще не зобов’язує до вступу в шлюб.

Однак перш ніж заручитися, ще раз уважно зважте свої почуття до майбутньої половини. У випадку відмови від шлюбу будете зобов’язані відшкодувати «потерпілій» стороні затрати, що були нею завдані у зв’язку з приготуванням до реєстрації шлюбу та весілля. Звільнити вас від цього зможуть лише такі підстави, як протиправна, аморальна поведінка нареченої (нареченого), приховання обставин, що мають для того, хто відмовився від шлюбу, істотне значення (тяжка хвороба, наявність дитини, судимість тощо). А якщо ви вже встигли отримати подарунок у зв’язку з майбутнім шлюбом, то договір дарування може бути розірвано в судовому порядку (у разі його розірвання обов’язково маєте повернути подаровану річ, а якщо вона не збереглася — відшкодувати її вартість).

Особливу увагу варто звернути на можливість договірного регулювання сімейних відносин. Тобто подружжя, батьки дитини, батьки та діти, інші члени сім’ї та родичі, відносини між якими визначає Сімейний кодекс, зможуть урегульовувати свої відносини за домовленістю (договором). Якщо матимуть місце обставини, не врегульовані цим кодексом, порядок вирішення таких питань можна обумовити у письмовому договорі. Однак будь-яка домовленість має відповідати законодавству та моральним засадам суспільства.