За два тижні школярі Івано-Франківська сплели 200 маскувальних білих сіток для своїх захисників
Ініціатором виступила загальноосвітня школа №21, вчитель якої зараз перебуває у зоні бойових дій. Коли директор навчального закладу Степан Корчинський зрозумів, що самотужки їм не впоратися, то попросив допомоги у своїх колег.
За простою арифметикою вийшло по 33 сітки на школу, відповідно — по одній на клас. Педагогічний колектив та учні ЗОШ № 11 з усією відповідальністю долучились до доброї справи. Заступник директора школи з навчально-виховної роботи Інна Хмелевська розповідає, що спочатку кинулися на пошуки міцних сіток. Обнишпоривши ринки та спеціалізовані магазини, вийшли на вінницьких постачальників, які за доступними цінами переслали нині дефіцитну продукцію. (З класу треба було зібрати 280 гривень на одну сітку). Далі в роботу пішла біла тканина, точніше, простирадла, халати, наволочки та сорочки. Усе те рвалося на стрічки і готувалося до плетіння. Та перед цим учні пройшли спеціальний майстер-клас, бо, як з’ясувалося, непроста це наука — зробити міцну і добротну сітку для військових. Щоб була густою, в кожну клітинку треба вплести по кілька клаптиків тканини і все те зв’язати вузликами із шовкових ниток. Але діти з великим ентузіазмом взялися за роботу. Плели у фізкультурній залі, естафета переходила від класу до класу, долучалися і найменші школярі, і батьки, і вчителі.
Незабаром таке потрібне зимове спорядження волонтери повезуть на схід. В кожну сітку діти повкладали свої малюнки та листи з побажаннями перемоги та щасливого повернення. До сліз зворушують слова першокласників, які звертаються до бійців, наче до своїх батьків: «Я люблю тебе. Дякую, що ти мене захищаєш. Приїжджай скоріше додому».
Фото Миколи МАЦЮКА.
На знімку (зліва направо): учні 11-ї школи Павло Цівкач, Настя Горін та Софія Данилець закінчують тридцять третю маскувальну сітку.
