Перший заступник Голови Верховної Ради України Геннадій Васильєв мав розмову з директором Програми сприяння парламенту України Університету штату Індіана Фредом Бредлі. Під час розмови обговорювано стан і проблеми співробітництва Верховної Ради України та ПСПУ. Розказуючи про проблеми українського парламенту,Г. Васильєв зазначив:
— Керівництво парламенту зацікавлене в налагодженні системної законодавчої діяльності. Про що йдеться? Сьогодні на розгляді Верховної Ради — багато несистемоутворювальних законопроектів. Переважна їх більшість стосується внесення змін і доповнень до окремих статей чинних законів. Деякі спрямовано на регулювання окремих видів суспільних відносин. Турбує низька якість окремих законопроектів, що їх подають до парламенту суб’єкти законодавчої ініціативи.
Для подолання цієї тенденції Верховна Рада має насамперед визначитися з пріоритетами своєї діяльності. Можливим варіантом такого визначення є прийняття окремим нормативним актом основних засад внутрішньої та зовнішньої політики України.
Виходячи з нагальної потреби упорядкування чинного законодавчого масиву, слід також провести великомасштабну ревізію законодавства, подивитися, що, власне, ми маємо в нашому активі, де є прогалини, де неузгодженості та колізії.
Так само нам слід визначатися з пріоритетними сферами законодавчого регулювання. Зокрема, нині на перший план виходять законодавчі акти з питань соціальної політики. Для країни, яка проголосила себе соціальною державою, це не декларація, а вкрай актуальне практичне завдання. Демократизм держави треба підтверджувати справедливими законами.
На превеликий жаль, за час дії Конституції України 1996 року не всі закони прийнято на розвиток її положень. Це, зокрема, закони «Про Регламент Верховної Ради України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про тимчасові спеціальні та слідчі комісії Верховної Ради України» та деякі інші документи. Отже, це також один з пріоритетів парламенту нинішнього скликання.
Водночас, розглядаючи проблему запозичення зарубіжного досвіду, ми маємо сказати, що і в України є чого повчитися нашим західним сусідам, зокрема в аспекті інкорпорації та кодифікації законодавства.
Приймаючи закони, ми не повинні вважати саме нові закони самоціллю. Спочатку треба подивитися, як вони узгоджуються з реаліями життя, із суспільними відносинами. А якщо ми в законотворенні будемо випереджати ці відносини, то такі закони просто не діятимуть.
Однак потрібно багато часу для зміни поглядів, для відмови від усталених стереотипів, які заважають плідно працювати.
Вл. інф.
