«Безпека дорожнього руху — це життя!» — ця фраза стала гаслом багатьох заходів з безпеки дорожнього руху. Втрати від ДТП надто болючі, особливо коли в аварію потрапляє дитина. Але окрім морального аспекту, пов’язаного з травмуванням і загибеллю людей, дорожньо-транспортні пригоди завдають державі значних фінансових збитків.
Так, наприклад, ФРН на початку 90-х років щорічно втрачала від аварійності майже 40 млрд. марок, а екологічні збитки від впливу автотранспорту на довкілля становили майже 107 млрд. марок. Аварія, в якій загинула одна людина, на той час «коштувала» 1,22 млн. марок, а у СРСР — майже 30 тис. карбованців. Сучасна методика дала змогу нашим науковцям визначити вартість втрати у автопригоді однієї особи. На сьогодні цей показник — трохи менше 145 тис. гривень. Тож за минулий рік лише через загибель у ДТП людей Україна втратила до 900 млн. гривень.
Такий стан зумовлений насамперед ставленням громадян до тих нормативних актів, які регулюють відносини у сфері дорожнього руху. На жаль, останні зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення призвели до погіршення транспортної дисципліни. Про це свідчать і статистичні дані аварійності. За минулий рік та 9 місяців нинішнього у 58581 ДТП уже загинув 10091 і травмовано 64845 наших громадян.
У європейських державах втрати від ДТП удесятеро перевищують економічні втрати від зупинок, наднормативного пробігу транспорту, перевитрачання палива, затримок пішоходів і пасажирів, неоптимального використання транспорту і вуличної шляхової мережі. Однак в Україні таким аналітичним висновкам приділяється незначна увага. Для прикладу. За дев’ять місяців цього року причиною 26 відсотків від загальної кількості ДТП становили аварії на перехрестях та пішохідних переходах в обласних центрах, значну частину яких можна було б запобігти за допомогою сучасних методів належної організації дорожнього руху. Забезпечення фінансування цих заходів дало б змогу значно скоротити збитки, які, за нашими підрахунками, становлять майже 1 млрд. 37 тис. гривень.
Будь-які зусилля Державтоінспекції МВС України для гарантування безпеки дорожнього руху не матимуть дійових важелів, якщо не буде фінансової підтримки з боку держави, а особливо місцевих органів самоврядування.
Нещодавно під час перебування у Москві я ознайомився з досвідом запровадження загальноміської системи керування дорожнім рухом «Старт». Програму розраховано на кілька етапів до 2003 року, використовуватимуть її на всіх найбільших магістралях міста.
Завдяки «Старту» можна виконувати різноманітні функції, а головне, що за координованого диспетчерського керування дорожнім рухом здійснюватиметься телевізійний нагляд, моніторинг транспортних потоків, інформування водіїв про режим та умови руху тощо.
За розрахунками фахівців, запровадження системи «Старт» дасть можливість знизити затримки транспорту на 20—25 відсотків, споживання пального — на 5—15, зменшити час поїздки на 10—15 відсотків та викиди шкідливих речовин — на 5—10 відсотків.
Свого часу аналогічну автоматизовану систему керування дорожнім рухом (АСКДР), яка за своїми якісними характеристиками не поступається московській, створювали і в Києві. Однак через брак фінансування роботи практично зупинено. А результат — значні транспортні «пробки» на перехрестях, особливо в центральній частині столиці. На деяких вулицях запровадження АСКДР неможливе через технічно застаріле обладнання, яке експлуатується вже понад 20 років. Так, із 500 світлофорів у Києві лише на 120 встановлено сучасні контролери, які дають змогу змінювати програму координованого регулювання залежно від інтенсивності руху. Крім того, в місті щоденно з різних причин не працює до 40 світлофорів.
Враховуючи масштаби столиці та інтенсивність транспортних потоків, уже тепер назріла потреба запровадження зазначеної системи, що, безперечно, позитивно вплине на екологію й економіку всього міста і на кожного окремого учасника дорожнього руху. Тим паче що в Україні є всі можливості реалізовувати необхідні рішення з організації дорожнього руху сучасними технічними засобами. Це новітні розробки технічних засобів регулювання дорожнім рухом у «РОСТОК ЕЛІКОМ», СП «ПРОНАН ЛТД», ВО «ВЕСНА—СИГНАЛ», НПК «АВІАПРИЛАД—АРСЕНАЛ», ТОВ «ЕВРОФОРМАТ» тощо.
Багато принципових питань накопичилось і в застосуванні дорожніх знаків. Сьогодні водію потрібно сприйняти надмірний обсяг інформації. Забуваючи принцип «скупий платить двічі», дорожні та комунальні організації облаштовують вулично-шляхову мережу знаками низької якості, без світловідбивної плівки, такими, що за розмірами, фарбуванням та малюнками не відповідають чинним стандартам. Ситуацію погіршує і безвідповідальне застосування, розташування та утримання дорожніх знаків.
Час реально закріпити економічну відповідальність усіх, хто утримує дороги. І стягувати не мізерні штрафи, а частину від заподіяних суспільству втрат за невчасний ремонт проїзної частини вулиць та доріг.
На наш погляд, розробка і реалізація комплексної державної програми із забезпечення безпеки дорожнього руху допоможе поступово розв’язувати проблемні питання. Тому Державтоінспекція МВС України ініціювала прийняття розпорядження Президента України зі створення державної програми розвитку дорожнього руху та його безпеки на 2003—2007 роки. Нині разом із зацікавленими міністерствами і відомствами розробляє до неї пропозиції.
Володимир ДУШНИК, начальник Науково-дослідного центру безпеки дорожнього руху МВС України, полковник міліції.
