Закони, яких чекають — 5

Цього разу дослідження проводилося у Волинській, Дніпропетровській, Закарпатській та Херсонській областях. Маємо визнати, що, на жаль, і про це ми вже писали у попередніх публікаціях, пересічні громадяни мало цікавляться законодавчою роботою своїх обранців. І таке явище поки що неможливо нічим пояснити. Тим паче за умов, коли громадяни потерпають від свавілля чиновників різного рангу, часто-густо не можуть захистити свої права у судах і водночас статки не дають змоги наймати кваліфікованих юристів.

Жителі чотирьох регіонів, у яких проходило опитування наших читачів, абсолютно нічим не відрізняються в своїх знаннях від жителів інших областей. Переважна більшість з них — понад 70 відсотків — не змогли пригадати бодай один закон, прийнятий останнім часом Верховною Радою. Зрозуміло, цифра ця середньостатистична. Певні відмінності все-таки є. Як і серед різних соціальних груп. Але розбіжності надто незначні — в межах допустимої похибки.

Серед законодавчих актів, прийнятих Верховною Радою, які зуміли назвати наші респонденти, безперечне лідерство утримують два кодекси — Земельний та Кримінальний.

Щоправда, віддати перевагу якомусь із них дуже важко, бо, скажімо, Земельний кодекс хоч і згадувався частіше — його назвали понад 22 відсотки тих, хто зумів відповісти на перше запитання, доволі часто мав негативний відтінок. Особливо — серед мешканців Дніпропетровської області. Вони переконані: кодекс — недосконалий і не захищає селянина. Крім того, дехто вважає його навіть шкідливим. Хоча, з другого боку, на думку деяких читачів газети, водночас потрібен аналіз законодавства про розвиток селянських господарств. Скажімо, фермер Віктор Шевченко вважає, що потрібна низка законів, аби стимулювалися не тільки великі чи «гігантські» агрофірми, а й дрібне селянське господарство. Зокрема, приватні сімейні та фермерські господарства, неприбуткові сільські постачальницькі, збутові та сервісні кооперативи тощо.

Дуже скептично налаштовані читачі до закону про статус гірських населених пунктів. Як повідомляє наш власний кореспондент у Закарпатській області, горяни переконані, що закон полегшив життя місцевим чиновникам і тим, хто отримує заробітну плату із бюджету. Адже виробничники жодних надбавок не мають. Бо, якби ці надбавки з’явилися, продукція їхніх підприємств одразу стала б неконкурентоспроможною. Це, до речі, цікава інформація для роздумів законодавцям. Недаремно народна мудрість стверджує: добрими намірами вистелена дорога до пекла. Адже, пригадується, коли приймалися ці закони, йшлося передусім про створення умов для зайнятості жителів гірських районів.

Так само ставляться до законів про спеціальну економічну зону Закарпаття та про спеціальний інвестиційний режим місцеві ділові люди.

Головна проблема, на думку наших читачів, закони, які приймаються парламентом, поки що не створюють умов для високопродуктивної праці, а отже, і відповідного заробітку. Більшість із них переконана: доти, доки у стінах Верховної Ради відбуватиметься боротьба за владу, змін на ліпше очікувати не доводиться. І це, можливо, для народних обранців найприкріший висновок, який можна зробити за результатами нашого опитування.

Недаремно і цього разу серед очікуваних законодавчих актів на перше місце вийшло податкове законодавство.

Серед пріоритетних законів, які має прийняти парламент найближчим часом, його назвали понад 80 відсотків опитуваних — жителів чотирьох регіонів. Адже саме існуюча фіскальна система гальмує не тільки розвиток виробництва, а й поліпшення рівня життя наших співвітчизників.

Окрім того, респонденти хочуть, щоб найближчим часом народні обранці прийняли такі закони:

Одне слово, народним депутатам є над чим замислитися, адже рано чи пізно їм доведеться звітувати про свою роботу і не тільки звітувати, а й ще раз спробувати переконати своїх виборців у правильності їхнього рішення. Гадаємо, наше дослідження дасть змогу зробити відповідні висновки.