За своєю природою так звані силові відомства — сила держави, поставлена на службу суспільству. І вона має бути саме силою. Кваліфікованою, оснащеною, навченою, компетентною. Читач, напевно, вважатиме абсурдом навіть думку про те, що держава — якщо вона справді Держава! —може заощаджувати на своїх силових структурах, відкладати їх належне кадрове забезпечення, технічне та інформаційне оснащення. Але ми давно вже звикли до абсурдів. Коли вчитатися у проект державного бюджету на наступний рік, то мимоволі засумніваєшся у здоровій логіці наших законодавців, які з усіх бід вибирають більшу.
З кожним роком виконувати свої функції структурам МВС стає дедалі складніше.
І річ тут аж ніяк не в тому, що зростають вимоги до рівня та змісту нашої роботи, що у громадян з’являються великі сподівання, пов’язані з рівнем та гарантованістю власної безпеки. Все це має місце і враховується нами в міру можливостей.
Мені хочеться сказати про інше — і це стосується всіх структур внутрішніх справ усіх країн. Злочинний світ (насамперед маю на увазі структури професіональної злочинності), на жаль, завжди випереджає за своєю технічною оснащеністю та забезпеченістю тих, хто стоїть на сторожі порядку і закону. Це стосується і засобів зв’язку, і транспорту, й інформаційного забезпечення, і — на жаль! — озброєння.
А на оснащеності органів МВС позначається загальна соціально-економічна кризова ситуація, ненаповненість (а отже, і невиконання) бюджету, ослаблення — а якщо казати відверто, то зруйнування матеріально-технічної бази органів, кадрове ослаблення.
Звернімося до промовистих, а ліпше сказати тривожних, цифр. Проектом державного бюджету України на 2003 рік на утримання Міністерства внутрішніх справ України передбачено витрати на рівні 2002 року — а саме в сумі 1 744,4 млн. грн., зокрема на оплату праці — 1 340,5 млн. грн., що відповідно лише на 24% і 61% забезпечує потреби міністерства.
Це — стосовно держави загалом. А яка ситуація конкретно в нашій, Донецькій, області?
Потреба УМВС України в Донецькій області у грошових коштах на 2003 рік становить 193,3 млн. грн., зокрема на оплату праці — 142,8 млн. грн. Якщо станеться так, що бюджет буде затверджено на рівні 2002 року, то дефіцит коштів становитиме 113,5 млн. грн. Такий, даруйте, «порядок», який спостерігаємо протягом останніх років, і призвів до того, що особовому складу УМВС України в Донецькій області виплачується лише половина (!) передбаченого чинним законодавством грошового утримання.
Повірте, що за цим усім — досить гнітюча картина: матеріально-технічна база, що занепадає; заборгованість за речове майно, озброєння, послуги зв’язку. Міліція опинилася на паперті з простягнутою рукою. І якби не підтримка органів місцевої влади, нашу дієздатність було б зведено нанівець.
Я вже не кажу про те, що вельми складна і ситуація з забезпеченням працівників МВС житлом —сотні родин нашого відомства перебувають на квартирному обліку, багато хто не має можливості поліпшити свої житлові умови більш як десять років... Не треба бути «інженером людських душ», щоб уявити, з яким настроєм, з якими думками ідуть щодня на службу наші колеги і з яким настроєм вони повертаються додому...
У бюджеті на наступний рік передбачено істотне зменшення пільг, компенсацій та гарантій для тисяч наших працівників. Згідно зі статтею 53 проекту закону України «Про Державний бюджет України на 2003 р.» такі пільги і компенсації надаватимуть тільки тим категоріям працівників, грошові доходи яких менші за прожитковий мінімум, установлений для осіб, які працюють. Такий порядок компенсації пільг стосуватиметься більш як 8 тис. малозабезпечених працівників міліції (вдумайтеся в це словосполучення!), середньомісячне грошове утримання яких становить 330—350 грн., при цьому доплати становитимуть відповідно 35 і 15 грн. на місяць...
Водночас наявних нині пільг, компенсацій і гарантій будуть позбавлені більш як 19 тис. працівників міліції, військовослужбовців та пожежників, реальні доходи яких зменшаться на 100—150 грн. щомісяця. Плинність кадрів, відплив професіоналів з органів уже давно стали притчею во язицех — чим тепер утримувати тих, хто ще залишився!?
Можливо, хтось пригадає і запропонує повернутися до «старої доброї» практики 20-х років, коли в період непу міліції доводилося «комерціалізуватися» і вести господарську діяльність: відкривати власні підприємства, практикувати охоронну діяльність на комерційній основі. Поряд з «платною» медициною і «напівплатною» освітою незабаром з’явиться неначе «платна» міліція — далека від професіоналізму, обтяжена невластивими їй завданнями: вона переймається лише власним виживанням і проблемами своєї економічної ефективності.
Буду категоричний: і «дешева» міліція, і міліція, переведена на «госпрозрахунок» та «самоокупність», однаково згубні для суспільства альтернативи. Приймаючи новий бюджет, слід збільшити передбачувані в ньому витрати на МВС до якнайменшої необхідної потреби, зберегти наявні сьогодні пільги, гарантії та компенсації. Не можна економити на безпеці своїх громадян.
Ми — люди обов’язку. Службового обов’язку, а не боргів.
Володимир МАЛИШЕВ, начальник УМВС України в Донецькій області, генерал-лейтенант міліції.
