Люди старшого покоління добре пам’ятають кінець 60-х років, коли Донбас буквально захлеснули сильні бурі, вітри, що прийшли з Воронезької області. Луганщина стояла просто чорна від пилу — у повітря було піднято сотні гектарів чорнозему. Тоді і було ухвалено рішення поставити перешкоду південним російським вітрам у вигляді лісонасаджень на пісках, у балках, урочищах. У той період Новоайдарське лісомисливське господарство посадило вісім тисяч гектарів лісу, а сьогодні вона має більш як 36 тис. га лісових угідь і є найрентабельнішим та бюджетоутворюючим підприємством району. Місячний випуск лісоматеріалів становить понад 2000 кубометрів.
Основний доход господарству дає виробництво європолетів (піддонів), що їх експортують до Польщі та Франції. За інших часів можна було тільки мріяти про те, щоб звичайне підприємство в масштабах країни могло заробляти валюту. Сьогодні — це реалії ринкових відносин, які йдуть тільки на користь розвиткові економіки і самого господарства, і району загалом. А втім, директор Новоайдарського лісомисливського господарства Олександр Потєха вважає, що вже за кілька років в Україні матиме великий попит й інша їхня продукція — столярні вироби, будівельна дошка тощо, бо поступово стає на ноги будівельна індустрія. Мода на європейський пластик стала набридати, а ціна на натуральне дерево починає зростати.
Тож, зазираючи в перспективу, господарство готується до розширення виробництв з переробки деревини, а зароблену валюту вкладає в технічне оснащення. Тим паче, що, розширивши свою територію за рахунок колишніх колгоспних земель, переданих у результаті реформування села, лісомисливське господарство потребує збільшення кількості хорошої сучасної техніки. Наступного року, приміром, на нових площах треба посадити сіянці сосни. Грунт на 600 га вже практично готовий для проведення таких робіт.
Ще одною доходною частиною господарства є полювання. Слід визнати, що в тяжкі перші роки незалежності країни новоайдарські лісівники дещо втратили своє багатство: не вберегли від браконьєрів лося, знизили поголів’я благородного оленя. Сьогодні згаяне надолужують. Рішенням районної ради полювання на кабана було заборонено аж на два роки, що й допомогло різко збільшити поголів’я. Нині полювання на цього дикого звіра дозволено, і одержаний прибуток (адже полювання — розвага для заможних) знову буде вкладено в розвиток господарства.