Минулого тижня уряд готував проект державного бюджету на 2003 рік до другого читання у Верховній Раді. Робоча група двох профільних парламентських комітетів — з питань бюджету та з питань фінансів і банківської діяльності — переконувала урядовців у правильності власних висновків і прогнозів, затверджених народними обранцями після першого читання. Однак, схоже, не переконала.
Чи не тому голова Комітету ВР з питань бюджету Петро Порошенко минулого четверга на прес-конференції натякнув: і після другого читання цифри у фінансовому плані майбутнього року залишаться ті самі, що й після першого читання, навіть у тому разі, якщо уряд скоригує їх у бік зменшення. Уряд не прислухався. І збільшив доходну частину лише на 525 мільйонів гривень, що більш ніж удесятеро менше від цифри, запропонованої профільним парламентським комітетом. Прем’єр-міністр України Анатолій Кінах переконаний: саме стільки держава отримає коштів додатково у разі зміни податкового законодавства.
Варто зазначити: дискусія між урядовцями і парламентаріями давно вийшла за стіни обох будинків на вул. Грушевського і навіть перетнула кордони України. У неї втрутився вже і Президент України Леонід Кучма, який вважає: народні обранці «закладають міну сповільненої дії» у проект бюджету-2003, пропонуючи змінити не тільки ідеологію документа, а й істотно скоригувати урядові цифри доходів і видатків.
Подібна «бомба», закладена рік тому парламентом минулого скликання, нарешті вибухнула і змусила говорити про секвестр доходної частини, а отже — і видатки головного фінансового документа країни цього року. Нагадаємо, тодішній профільний парламентський комітет, який очолював нинішній опозиціонер Олександр Турчинов, зумів домогтися згоди з боку урядовців на збільшення доходної частини на 4 мільярди гривень. З другого боку, йдучи на вибори, парламентарії відновили дію пільг для всіх громадян України, які було «заморожено» в бюджеті.
Першим «секвестрували» Міністра фінансів Ігоря Мітюкова, який не зумів відстояти в парламенті урядовий проект бюджету. І немає сумніву, вчергове уріжуть насамперед соціальні витрати.
Ніхто не збирається оспорювати раціональне зерно, яке є в пропозиціях Комітету Верховної Ради з питань бюджету. Проблема не тільки в тому, що потрібно насамперед перекроїти чинне законодавство, щоб перерозподілити фінансові потоки, — Україна не вперше ставить воза попереду коня.
Головна проблема полягає в тім, що світ надто чутливий до, здавалося б, винятково внутріукраїнських проблем. Минулого тижня банк Джі Пі Морган знизив кредитний рейтинг українських єврооблігацій через низьку інвестиційну привабливість наших підприємств. Зрозуміло, в цій ситуації програє передовсім пересічний громадянин, а не просто держава Україна. І нарешті ще один тривожний сигнал для нас усіх. Світовий банк переніс переговори про виділення другого траншу на суму 250 мільйонів доларів (до речі, включених у доходну частину бюджету цього року) на 20 грудня.
Лише солідарна відповідальність Кабінету Міністрів і парламентської більшості змусить спільно працювати урядовців і народних обранців не тільки над головним фінансовим документом країни. А поки що можемо констатувати: минулий тиждень показав, що нинішній бюджетний процес — повторення пройденого.
