У Дніпропетровську під час «круглого столу» аграрники, переробники і реалізатори шукали рішення, як активізувати в регіоні заготівлю та виробництво молока. Бо через вкрай низькі закупівельні ціни на молоко страждають селяни і потерпає вся тваринницька галузь.
Нині на Дніпропетровщині утримують майже 180 тисяч дійних корів. З них 110 тисяч — у приватному секторі. Цієї кількості вочевидь замало. Але останнім часом поголів’я знову катастрофічно скорочується. Якщо нинішнього року область переробить 400 тисяч тонн молока, то й добре. А були часи, коли тут переробляли за рік мільйон двісті тисяч тонн.
Як потрапляєш на ринки або в продуктові магазини, здається, наче молока і молокопродуктів — досхочу. Але це на перший погляд. Ситуація така, наголошували учасники «круглого столу», що якби у населення з’явилися «зайві» гроші, за молоком шикувалися б черги. Тим часом майже 30 відсотків з того, що пропонують в області споживачам, завезено з Кременчука, Кіровограда, Запоріжжя, Вінниці, Харкова, Миколаєва, Черкас...
Є райони, де новітні агроформування «принципово» не ведуть молочне скотарство. У Широківському, Софіївському та Петропавлівському, приміром. На весь Апостолівський район залишилося лише 700 голів з дійної череди, і то переважно на дядьківських подвір`ях. Після того, як наказала довго жити знаменита в недалекому минулому агрофірма «Наукова», де розводили високопродуктивну голштинську породу, в області зосталося тільки два потужні виробники молока — ВАТ «Чумаки» та АТЗТ «Агро-Союз». Але директор «Агро-Союзу» Володимир Хорішко каже, що «корів нині хоч вирізай». А директор «Чумаків» Олександр Ніколаєв докидає, що продавати молоко переробникам по 30—35 копійок за літр «немає жодного сенсу».
На згаданому «круглому столі» одразу пролунав аргумент, що «нас марно зібрали, бо ми нічим не допоможемо і не зарадимо». Ціни, мовляв, формує і диктує ринок. Тому пропозицію селян запроваджувати регульовані ціни (якщо дотувати тваринницьку галузь держава не в змозі) було рішуче відхилено. Як таку, що суперечить ринковій економіці. Воно то ніби й так, але який сенс від тієї економіки, якщо незабаром молоко зовсім не потраплятиме на переробку.
Судіть самі: потужності молокозаводів в області, навіть таких великих, як «Злагода» чи «Рейнфонд», завантажені лише на 10—20 відсотків. Але практично жодне підприємство від цього не потерпає. Збиткових серед них немає. Чи не час говорити про те, що вони «добре влаштувалися»? Десять—двадцять, найбільше сорок тонн беруть на переробку, спокійно дають йому раду, і цього досить, щоб з дня в день безбідно жити. Адже ціни на молоко та молокопродукти в торгівлі тим часом сягнули пристойних висот, майже світових, а покупців на них в «оптимальній кількості» вистачає завжди — чого ще треба?
На «круглому столі» несподівано пролунала абсурдна ідея виробляти молокопродукти для певних категорій населення. Себто, дуже хороше для багатих, просто хороше — для споживачів середніх достатків і менш якісне — для бідних. Як кажуть, кожному своє — за різними реалізаційними цінами. Для бідних, мовляв, згодиться і те, що часом від хворих корів, яке неперебірливі посередники заготовляють у населення. Ідею відкинули, зауваживши, що вимоги стандартів та епідеміологів не дозволять її втілити. Але це ще й зневага до свого народу, хіба не так?
Сенсаційну заяву зробив Олександр Ніколаєв, директор ВАТ «Чумаки»: закупівельна ціна на молоко від виробників має бути не нижча, ніж одна гривня за кілограм. Від цього і треба танцювати. Бо якщо корова, ця одвічна годувальниця нашого народу, не рентабельна, а навпаки, обтяжлива і збиткова — це нонсенс.
Не дивно, що за такої ситуації в регіоні спостерігається м’ясний бум. Від бажаючих «здати на ковбаси» своїх корів відбою немає. Сільський люд пишеться на черги, самотужки шукає заготівельників. А ці раді старатися: платять по чотири гривні за кілограм живої ваги. Це все одно, що за свій каторжний труд отримувати дулю в гаманець. Зате не бачимо, щоб на ковбаси, як і на молоко, в роздрібній торгівлі падали ціни...
А тим часом збираються за «круглими столами», але як не сідають, які пропозиції не висловлюють — бадьорої, оптимістичної музики разом заграти досі не вдається.
Дніпропетровська область.
