Чому вінницькі переробні підприємства припинили випуск  надзвичайно прибуткової продукції

П’ять молокозаводів області, які спеціалізувалися на виробництві сухого знежиреного молока, торік зменшили обсяги його виробництва у десять разів. Нині про таку продукцію майже забули. Якщо в січні за кілограм сухого молока ще платили 12 гривень, то тепер не дають навіть чотирьох.

Як стверджують спеціалісти, аналогічна ситуація склалася загалом у державі. Потужного удару по вітчизняній молочній промисловості завдала демпінгова цінова політика найбільших світових виробників молочної продукції. Наші «молочарі», нагадаємо, мали основний прибуток саме від експорту сухого молока і казеїну, ціни на який теж упали до найнижчого показника. На думку експертів, цей прибуток був такий значний, що за рахунок нього навіть перекривалися збитки на виробництво інших видів молочної продукції, зокрема вершкового масла.

На відміну від конкурентів, де уряди економічно підтримують експортерів продуктів тваринництва, сплачуючи їм дотацію до 30 відсотків від експортної ціни, наші молочні підприємства залишилися наодинці зі своїми проблемами: аналогічної підтримки від свого уряду вони чекають досі. Схоже, сухе молоко, основним споживачем якого є кондитерська галузь, скоро будемо завозити з-за кордону...

Завод змінив назву

Виконувач обов’язків директора Козятинського маслозаводу Вадим Поліщук вважає, що їхньому підприємству не поталанило найбільше. До нинішнього року підприємство мало назву «завод сухого знежиреного молока». Так, саме воно було основною продукцією. Виробляли її найбільше порівняно з іншим на Вінниччині. Приблизно 80 відсотків експортували — до Англії, Франції, Німеччини і навіть Японії. Значну частку прибуткової продукції, якою є сухе молоко, забирала Росія.

— Дбаючи про перспективу, — каже молодий керівник, — ми затратили величезні кошти — 120 тисяч гривень — на переобладнання технології виробництва сухого знежиреного молока. І що з того? Змушені були законсервувати його. Тепер залишається хіба що чекати кращих часів. А скільки зусиль і коштів пішло на те, щоб запровадити фасування продукції у європейську тару: без цього споживачі з капіталістичних країн не захотіли б з нами мати справу.

Водночас, на думку співрозмовника, ці втрати можуть бути ще більші. «Якщо підприємство залишать спеціалісти, які працювали на виробництві цієї продукції, тоді нам не потрібні будуть ні дотація, ні оте законсервоване обладнання». Річ у тім, пояснив співрозмовник, що вони, як мовиться, особливої руки спеціалісти. Готувати їх довелося не один рік: надто багато тонкощів треба знати, щоб виробляти таку продукцію. Ось чому на заводі не скоротили жодного такого фахівця. Робітників із колишнього цеху сухого молока навіть перевели на інші ділянки. Тільки б вони залишалися на заводі. Бо, повторюю, тут не перестають вірити, що коли-небудь знову візьмуться за звичну справу.

А ось назву підприємства таки змінили. «Курям на сміх виходило: у назві відображалася продукція, якої не виробляємо. Змушені були зводити все до спільного знаменника».

Кефір з... йодом не смакували?

Власником підприємства нині є вінницька корпорація «Прем’єр-фінанс». Саме завдяки їй значною мірою «молочарям» удалося утриматися на плаву. Бо якби не кредити для перепрофілювання виробництва... Завоювати місце під сонцем сьогодні непросто навіть на внутрішньому ринку. Поряд з Козятином — Бердичів, продукція тамтешнього молокозаводу надійно прописалася у місті залізничників. Та й вінничани поставляють її чимало. Везуть молокопродукти і зі столиці, відстань теж незначна.

— Конкурентів можна перемогти або нижчою ціною, —каже голова ради директорів корпорації Володимир Продивус, — або продукцією, яку вони не пропонують покупцеві. Ми пішли на зовсім незвичний крок —почали співпрацювати з дієтологами. У перспективі, вважають у корпорації, споживачі дедалі більше дослухатимуться до їхніх порад. До цього спонукає складна екологічна обстановка. Та й самі люди починають уважніше стежити за власним здоров’ям. У результаті такої співпраці фахівців заводу і ВАТ «Вінницямолоко», що також є структурним підрозділом нашої корпорації, з київськими дієтологамии, з’явилася продукція, яку, без перебільшення, мало хто ще смакував у нашій державі, бо її ніхто більше не виробляє.

Що вона являє собою, пояснює головний технолог підприємства Лілія Кулінич: «Мова йде про йодоване молоко й кефір, — каже Лілія Григорівна, — які почали сходити з конвеєра заводу. Йод у поєднанні з білком, у даному разі ми використовуємо казеїн, є надзвичайно цінною харчовою добавкою. Дієтологи стверджують, що вона ефективно засвоюється організмом. А для чого нам потрібен йод, гадаю, про це вже знають навіть діти. До того ж на смак ці продукти нічим не відрізняються від звичайних, а ось користі від них набагато більше.

Новий напрям — збагачення продуктів добавками — на підприємстві розвиватимуть надалі. Бо він дуже перспективний, стверджує в. о. директора В. Поліщук. І хто швидше освоїть його, той буде у виграші. Керівник заводу розповів ще про одну аналогічну новинку.

«Подільська новинка» — таку назву має новий вид масла, виробництво якого розпочато на заводі. 30 відсотків тваринного жиру в ньому замінено на рослинний. Розробляли технологію його виготовлення спеціалісти заводу разом з представниками ВАТ «Вінницямолоко» та ВАТ «Вінницяолієжиркомбінат», яке поставляє для виробництва нового виду масла рослинні жири. А в них, зрозуміло, значно менший вміст холестерину, ніж у тих, що мають тваринне походження.

Такого швидкого перепрофілювання виробництва, як у Козятині, можна досягти тільки за рахунок ефективної роботи і тісної співпраці зацікавлених партнерів. Додамо, що заодне тут став до ладу цех цільномолочної продукції. На технологічній лінії — це також товарний кредит згаданої вище корпорації —виробляють чотири види продукції довгочасного зберігання. До речі, козятинські кефір, ряжанка, сметана і йогурт коштують дешевше, ніж ті, що їх завозять до місцевих магазинів конкуренти. Отож їм, за даними маркетингової служби заводу, доводиться поволі поступатися господарям.

— Виробництво, крім того, має бути безвідходним, — вважає керівник заводу. На підтвердження сказаного наводить конкретний приклад: цього року виготовлено перших 26 тонн сухої молочної сироватки — продукції, яку чекають підприємства фармації і кулінарії. До того ж новинка має надзвичайно високу рентабельність. А в задумах — виробництво плавленого сиру: товарний кредит для цього вже отримали. Від кого? «Продивус попіклувався...»

На превеликий жаль, не всі виробники сухого знежиреного молока зуміли виявити таку економічну гнучкість у зміні профілю виробництва. Одне з підприємств взагалі зупинило роботу.

Григорій ЗАБОЛОТНИЙ, заступник голови облдержадміністрації:

— Держава повинна будь-що розробити механізм надання субсидій і відшукати кошти, щоб підтримати власну молочну галузь. Не забуваймо, що вкладені у тваринництво і молокопереробку кошти окуповуються сторицею. Ось конкретний приклад: у 2001 році експорт молочної продукції дав нам один мільярд доларів...

Вінницька область.