Останніми роками особливо активно розвиваємо експортні поставки, котрі нині становлять до 60 відсотків від загальних обсягів виробництва. Особливу увагу при цьому приділено інтеграції в ринок Західної Європи. Сьогодні «АДВІС» активно співпрацює насамперед із п’ятьма фірмами Німеччини. Найбільшою з них за обсягами поставок є «Jungheinrich» із Гамбурга, яка виготовляє багато модифікацій автонавантажувачів. Річні обсяги продукції тільки для цієї фірми досягли рівня більш як 5 мільйонів гривень і мають позитивну тенденцію щорічного збільшення, що вже становить понад 25 відсотків загальних обсягів виробництва. Тобто увесь «АДВІС» (а це до 1,5 тисячі працівників) один квартал на рік працює повним складом на таке замовлення і вчасно одержує з Гамбурга живі кошти.
Підприємство з 1997 року разом із німецьким партнером — фірмою «Доппштадт» виготовляє самохідні кормозбиральні комбайни середнього класу потужності «Марал-125-Поділля». Це — надійні високопродуктивні, економічні машини, які успішно працюють у всіх регіонах України з весни до пізньої осені. Кожна з них забезпечує зеленими кормами ферму, на якій 1000—1200 голів великої рогатої худоби, а потім заготовляє силос на зиму.
Технологічна потреба в кормозбиральній техніці становить нині тисячі одиниць, проте обсяги виробництва стримують не виробничі проблеми, а низька купівельна спроможність підприємств агросектору. Тому на заводі реалізовують заходи, спрямовані на зниження вартості машин. Так, лише завдяки українській комплектації ціну на комбайни в умовних одиницях знижено на 20 відсотків.
Загалом участь української сторони в спільному проекті становить понад 50%. Комбайн у комплекті з адаптерами має вагу до 9 тонн — понад 4 з них — українського виробництва, до якого разом з «АДВІСом» причетні 18 вітчизняних заводів. Це найкращий показник у спільному випуску складної машинобудівної продукції в Україні. Таким чином, німецький кормозбиральний комбайн «Марал» одержав українську, хмельницьку «прописку» і — нову торгову марку «Марал-125-Поділля».
Відомий широкому загалові професор, академік, заслужений діяч науки і техніки Леонід Погорілий — директор Українського державного центру з випробування сільгосптехніки — доречно зауважив:
— Як не можна було перемогти у війні без Т-34, так і без «Маралу» підняти вітчизняне тваринництво неможливо. Безперечно, комбайн «Марал-125-Поділля» — машина, максимально адаптована до умов нашого сільського господарства.
Підприємство має інші багатообіцяючі новинки. Зокрема, швидкісні, енергозбережні очісувальні жниварки ЖОН-4 — це нові технології збирання зернових. Такими жниварками комплектуються зернозбиральні комбайни «Нива» та «Єнісей», і це дає разючі результати. Середні витрати палива в 2,5—3 разу менші, ніж під час роботи зі звичайними жниварками, продуктивність комбайнів вища в 2,2—2,5 рази. Фактично один зернозбиральний комбайн з очісувальною жниваркою за продуктивністю замінює два зі звичайними жниварками. Відповідно одна очісувальна жниварка замінює комбайн, що надзвичайно актуально в умовах дефіциту зернозбиральної техніки. При цьому її ціна майже вдесятеро менша за ціну зернозбирального комбайна. Наступними виробами будуть преспідбирачі, причіпні кормозбиральні машини та інша сільгосптехніка.
В асортименті міні-техніки — мотоблоки та мотокультиватори зі змінним і навісним обладнанням, сіно- та газонокосарки, мотопомпи, двигуни для човнів, машини для розмітки доріг, чищення снігу та ін. — усього понад 25 одиниць. Обсяги продажу цієї продукції в Україні щороку збільшуються, але все-таки вони недостатні через низьку купівельну спроможність населення. Інша річ —експорт у Європу. Словаччина, Чехія, Угорщина, Польша — ось де головні ринки збуту міні-техніки. Цього року сюди вже експортовано близько 4 тисяч одиниць міні-техніки, здебільшого мотокультиваторів.
— Особливу увагу звертаємо, — кажуть на заводі, — на виробництво пневмокомпресорів, медінструменту та іншої продукції, асортимент якої протягом останніх років оновили більш як на 85 відсотків. При цьому ринок висуває перед нами жорсткі умови. З одного боку — маємо підвищувати конкурентоспроможність продукції через оптимізацію витрат. З другого — неможливо забувати про соціальний захист працівників і необхідність утримання соціальної інфраструктури.
Узагалі на «АДВІСі» дотримуються принципів соціального миру і спокою... А це передусім означає, що навіть у ринкових умовах тут розвивають виробництво цивілізовано.
