Нова норма: Верховна Рада ухвалила два закони України «Про внесення змін до Закону України «Про боротьбу з корупцією».
Це означає
По-перше, збільшено терміни давності адміністративної відповідальності за корупційні правопорушення. Якщо донедавна терміни накладення відповідного адміністративного стягнення становили два місяці з дня вчинення чи з моменту виявлення (ст. 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення), то відтепер адміністративне стягнення за корупційні діяння або інші правопорушення, пов’язані з корупцією, може бути накладено не пізніш як через шість місяців із дня його вчинення. Це зумовлено, зокрема, тим, що «швидкий плин часу» на практиці був однією з основних підстав закриття адміністративних справ про корупційні правопорушення. Відтепер у осіб—порушників Закону «Про боротьбу з корупцією» значно поменшало шансів уникнути відповідальності через запізніле виявлення правоохоронними органами правопорушення або умисне зволікання з розглядом порушених проти них справ.
По-друге, збільшено термін розгляду судами адміністративних справ про корупційні правопорушення. Якщо раніше закон встановлював для цього розгляду п’ятиденний термін, то згідно із внесеними до Закону «Про боротьбу з корупцією» змінами розгляд адміністративних справ про корупційні правопорушення здійснюється відповідними судами у п’ятнадцятиденний термін з моменту їх надходження до суду. Причому, виходячи з того, що на практиці винні у порушенні антикорупційного законодавства особи спеціально зволікають із судовим розглядом справ або з об’єктивних причин не можуть вчасно прибути до суду, законодавець визнав за доцільне передбачити у законі застереження. Відповідно до нього, термін розгляду адміністративних справ про корупційні діяння призупиняється судом у випадках, коли особа, на яку складено адміністративний протокол про корупційні діяння, умисно ухиляється від явки до суду чи з поважних причин не може туди з’явитися (захворювання, від’їзд у відрядження чи на лікування, перебування у відпустці тощо).
По-третє, право на складення протоколів про вчинення правопорушень, передбачених Законом «Про боротьбу з корупцією» отримали працівники підрозділів у боротьбі з корупцією ДПА України. Органами, що ведуть боротьбу з цим негативним явищем, вони були визначені ще у лютому 1998 р., а ось право на складання протоколів та направлення їх до суду отримали лише нещодавно.
По-четверте, суб’єктами корупційних правопорушень визнано посадових осіб місцевого самоврядування. Необхідність такого доповнення виникла після набрання чинності Законом «Про службу в органах місцевого самоврядування», де запроваджено нову категорію суб’єктів — посадових осіб місцевого самоврядування — тих, хто працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження у здійсненні організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету. Такими особами закон визнає: сільських, селищних, міських голів, їхніх заступників; голів та заступників голів районної, районної в місті, обласної ради, секретарів міських рад; керівників та інших посадових осіб виконавчого апарату обласних і районних рад, інших органів місцевого самоврядування. На цих осіб поширюються всі обмеження та заборони, встановлені Законом України «Про боротьбу з корупцією», і вони нарівні з іншими суб’єктами корупції (державними службовцями тощо) несуть відповідальність за порушення цього закону.
Звертаємо увагу на те, що Закон «Про боротьбу з корупцією» передбачає лише адміністративну, дисциплінарну та конституційну відповідальність за правопорушення корупційного характеру. Йдеться про штраф, звільнення з посади або інше усунення від виконання функцій держави, заборону обіймати посади в державних органах та їх апараті на термін до трьох років з дня звільнення за вчинення корупційного правопорушення, заборону балотуватися в депутати або на виборні посади в державні органи протягом п’яти років з дня припинення депутатських повноважень чи звільнення з посади. Кримінальна відповідальність за корупційні злочини встановлена Кримінальним кодексом України.
Для довідки: закони ухвалено парламентом 11 липня і 12 вересня 2002 р. Вони набрали чинності відповідно 31 липня та 1 жовтня 2002 р. З ними можна ознайомитися у «Голосі України» за 6 серпня та 9 вересня ц. р.
Микола МЕЛЬНИК, кандидат юридичних наук;
Анатолій БЕНЬ, парламентський оглядач «Голосу України».