«Ну, скажіть, мені, хіба закон про антикризові заходи не вивертає рахунки вкладників, як кишені?!» — розпачливі слова в телефонній слухавці, що називається, різали по-живому, жінка плакала.
Чесно кажучи, я не знав, що їй відповісти. Очевидно в неї своя маленька драма, яка стала частиною великої загальнодержавної. Загальнодержавну кваліфікували, нагадаю, як фінансову катастрофу.
Жінка зателефонувала в понеділок — після відвідин якогось банку, отже, може статися, не знала, що в закон, який вона розпікала, вкралася технічна помилка. У Прикінцевих положеннях зазначили, що норми про подання банками податкового розрахунку за доходами фізичних осіб у вигляді відсотків за депозитами набирають чинності з 1 липня 2014 року, тоді як з 1 квітня цього року зупинили дію статті Податкового кодексу щодо відтермінування до 1 січня 2015 року включення до бази оподаткування доходів у вигляді відсотків за депозитами. Виходило, що пасивні доходи у вигляді відсотків за депозитами підпадали під прогресивну шкалу оподаткування уже з квітня. Мінфіну довелося офіційно уточнити: з липня 2014 року. Причому йдеться про всі пасивні доходи — дивіденди, відсотки, роялті, інвестиційний прибуток. Як на мене, уточнення Мінфіну не останнє, бо ще треба з’ясувати, хто платитиме податок — банк чи клієнт, за яким курсом здійснюватимуть податковий розрахунок тощо.
Ці думки мимоволі змусили поміркувати про депозит моєї нещодавньої співрозмовниці. Грубо кажучи, за середньої доходності на ринку депозитів у 19 відсотків (а в неї може бути доходність і вище за 25 відсотків) її розпач свідчить, що вона має депозит у понад 100 тисяч гривень. Навіть якщо уявити, що вдвічі більший, то однак панікувати не варто: зниження, як і підвищення, доходності за вкладами — явище тимчасове.
Мінфін повідомив, що під податок на доходи осіб підпадає лише 1,5 відсотка власників найбільших вкладів — обсягом понад 100 тисяч гривень. А якщо загальна сума вкладу в одній фінансовій установі на кінець звітного періоду не перевищить цю суму, то оподаткування нарахованих процентів не відбудеться.
Хтозна, чи може це бути заспокійливим для власника великого депозиту, але я б ще додав, що середня сума депозиту на сьогодні, за даними Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, становить менше 8 тисяч гривень. Тож я б напевно порадив жінці до всього ставитися філософськи.
І ще. Оподатковуючи доходи з мізерної частки депозитів, уряд неабияк ризикує — це може спричинити відтік капіталу, проблеми з адмініструванням цього виду податку тощо. Так само запровадження податку з купівлі валюти для юридичних та фізичних осіб потягне подорожчання обслуговування валютних кредитів і хтозна, чи не спричинить нову хвилю тіньових обмінних операцій на валютному ринку? Але в уряду нема іншого вибору, ніж ризикувати. Вибір надають лише гроші, яких сьогодні не вистачає у сім’ях, у містах, у країні. Втім, навіть у країнах, де гроші є, процентний дохід резидентів оподатковують: у Японії — за ставкою 15 відсотків, у Польщі — 19 відсотків, у Швейцарії — 35 відсотків...
Від першої особи
Міністр фінансів Олександр Шлапак:
«Ті, хто отримує доходи з усіх пасивних джерел, включно з відсотками за депозитами, обсягом від 20 тисяч гривень до 236 тисяч гривень, мають сплатити податок за ставкою 15 відсотків. Доходи від 236 тисяч до 1 мільйона гривень обкладатимуть за ставкою 20 відсотків, понад 1 мільйон гривень — 25 відсотків».
